|
|
 |
Архів:
|
|
| КГЗКОР - марна інвестиція чи успішний проект? |
| (2011-05-19) |
| Останнє оновлення: 2011-08-18 15:30 EET |
 На тлі фінансово-економічної кризи, з якою зараз стикається Україна, восени минулого року офіційний Київ вдався до енергійної реалізації плану приватизації державного майна. На цей раз план був поширений і на об’єкти, які не входили до списку підприємств, які підлягають приватизації.
Серед них і Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд (КГЗКОР), розгляд питання продажу якого колишній президент Віктор Ющенко відклав до завершення переговорів з країнами-учасницями будівництва відповідного підприємства, зокрема Румунією, Словаччиною та Болгарією.
На початку 80-тих років Ніколає Чаушеску прийняв рішення про участь Румунії у будівництві найбільшого комбінату окислених руд у світі. У жовтні 1983 року між Болгарією, Румунією, Чехословаччиною, НДР та СРСР була підписана угода про створення гігантського комбінату, який мав забезпечити обкотишами металургійні комбінати країн Центральної і Південно-Східної Європи. "Генеральним підрядником" будівництва колоса була призначена румунська сторона. Офіційний Бухарест зобов’язався інвестувати еквівалент 800 млн. доларів, тобто покрити третину вартості проекту.
Кошторисна вартість будівництва комбінату, котре почалося ще 1984 року становить 2,4 млрд. доларів. Впровадження проекту було припинено у 1989 році, коли будівельна готовність комбінату перевищувала 60%. У посткомуністичному хаосі, в Бухаресту було не до інвестицій, а в 1997 році, Україна прийняла рішення, без пояснення причин, припинити будівництво, хоча Румунія вже виконала 80% від своїх зобов'язань. Потім німці і болгари вирішили припинити марно витрачати час, гроші та енергію і вийшли з проекту. Частка України, яка після розпаду Радянського Союзу стала його правонаступницею в справі будівництва, становить - 56,4%, Румунії - 28%, решта - Словаччини.
У 2004 році Уряд Румунії доручив компанії «Міттал Стіл» (пізніше «Арселор Міттал»), яка стала власником найбільшого румунського сталеливарного комбінату «Сідекс Галац», і котра була зацікавлена в добудові українського комбінату, почати переговори з повернення коштів, інвестованих румунською стороною в реалізацію даного проекту. У пропозиції «Арселор Міттал» до української влади зазначалося, що компанія готова організувати співробітництво урядів Румунії та Словаччини у проекті шляхом створення нового спільного підприємства та інвестувати $800 млн для того, щоб запустити КГЗКОР на повну потужність - 10,5 млн тонн обкотишів у рік.
Інтерес придбати комбінат проявили й інші компанії, але переговори зайшли в тупик, коли Віктор Ющенко видав указ про заборону на приватизацію ряду крупних промислових об'єктів, серед яких і Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд. У грудні минулого року чинний Президент України Віктор Янукович скасував цей указ.
Ще у 2007 році президент Румунії Траян Бесеску, в ході візиту до Києва заявив, що Бухарест більше не зацікавлений у добудові Криворізького комбінату окислених руд і хоче повернути вкладені кошти. Водночас він наголосив, що Бухарест зацікавлений у тому, щоб Україна ухвалювала будь-яке рішення стосовно КГЗКОР після консультацій з румунською стороною.
У жовтні минулого року Перший віце-прем'єр-міністр Андрій Клюєв доручив Мінпромполітики України підготувати якісну програму із залучення інвесторів для добудови та запуску криворізького комбінату. Андрій Клюєв доручив цьому відомству скласти чіткий план-графік заходів із запуску КГЗКОР і разом з МЗС провести переговори з румунською, словацькою і болгарською сторонами та імовірними інвесторами.
Щоб прискорити запуск комбінату, Кабмін запропонує імовірному інвестору розрахуватися з підрядниками грошима, а не обкотишами. "У Румунії та Словаччині пройшла масштабна приватизація об'єктів металургії, урядам цих країн і тим більше будівельникам комбінату обкотиші не потрібні. А від грошей, судячи з побажань, висловлених на попередніх переговорах, вони не відмовляться", - пояснили в українському уряді.
Голова Фонду державного майна України Олександр Рябченко, заявив усередині травня, що Румунія вимагає в України відшкодування у розмірі 1 млрд доларів, які Бухарест раніше вклав у будівництво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату. За словами очільника Фонду держмайна, Київ не може переходити до приватизації цього підприємства, оскільки досі не вирішив проблеми з декількома іноземними партнерами, які вклали кошти у цей проект, зокрема Румунією, Німеччиною та Болгарією.
Переговори досі тривають, але очевидно, що приватизація виглядає єдиним реальним рішенням для остаточного вирішення цієї проблеми. (Василь Каптару)
|
|
| |
WMA |
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
MP3 |
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
AAC+ |
|
|
48kbps : |
1
2
3
|
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
 Старий логотип ВСРР |
2024-09-21
Print
Слухати