ВСЕСВІТНЯ СЛУЖБА РАДІО РУМУНІЯ
2019-04-23



















Архів:
Греко-католицька релігія на Буковині (2)
(2012-05-16)
Останнє оновлення: 2012-05-23 10:36 EET
Сьогодні ми продовжуємо серію матеріалів присвячених історії греко-католицької церкви на Буковині. Допоможе нам в цьому серетський викладач–пенсіонер Бенедикт Воробкевич, син покійного священника Серетської греко-католицької церкви (Сучавського повіту), о. Володимира Воробкевича.

Минулого тижня ми дізналися що, у 1811 році під впливом звернень греко-католицької громади Чернівців до Галицького губернського управління з проханням відкрити парафію і надати священика, Митрополича канцелярія прислала до краю соборного вікарія о. Олексія Студницького. За час свого перебування у Чернівцях він не тільки відправляв богослужіння, але й об’їздив всі населені пункти краю з метою провести підрахунки чисельності греко-католиків. З’ясувалося, що тут можна було відкрити 3-4 парафії. Зрештою після тривалого обговорення було прийнято рішення про заснування греко-католицьких парафій у Сереті, Чернівцях та Качиці. Бенедикт Воробкевич: «Хоча Серет став першою греко-католикцькою парафією на Буковині в 1812 році, дізнаємося до перший душпастир був тут іменований аж 1836 році, з цього року ведуться тут і метрики. Напевно до того часу приїжджали в Серет священники з Чернівців. Відстань між цими двома місцевостями - 42 кілометри. Першим священником в Сереті був Григорій Сингалевич (1836-1838 рр.). Про те, що в період про який я тільки що розповів, не було в Сереті священника, свідчить і документ, зареєстрований у Державному архіві м. Сучава за номером 1755, в якому подається скарга до Місцевого суду в м. Серет, датована 12 червня 1817 року священником православної церкви "Св. трійці" Михайлом Теодоровичем, де перечислюються імена 37 голів родини, які не відвідували церкву, порушуючи закон. За номером 1758 від 27 червня є реакція міського суду на акт священника Теодоровича, який визиває до канцелярії суду в м. Серет 37 мешканців міста, щоб оправдалися, чому вони не ходять до церкви і буйдужі до віри. Зрозуміло це греко-католики. Про це пишуть і румунські історики, наприклад Міхай Якобеску в "Історії Буковини" том. І (1774-1862 рр.), на 268 сторінці, румунською мовою. На жаль, в архіві немає і рішення суду в цій проблемі. У селі Качіка, що на відстані 100 км. від деканального центру Чернівців був призначений ще в 1810 році отець Яков Богданович, як перший духовний пастирь для віруючих обидвох обрядів: латинського та візантійського (українського). Він був найнятий Правлінням соляних копалень, які були тут відкриті в останні роки 18 століття. Качіка - місцевість дуже багато в солі, яку почали промислово експлуатувати в 1785 році, коли прибули сюди перші фахівці українці греко-католицього віросповідання. Після них прибувають сюди і поляки. З 1810 року датують і найдавніші метрикальні реєстри. Першим священником греко-католиком після заснування парафії був Іван Воєводка, або Воєвідка, який працював в Качіці у період 1814-1818 рр. Другим греко-католицьким священником у Качіці був отець-місіонер Микола Волозунський (1818-1819 рр), після якого послідував священник Юліян Кладницький (1819-1836 рр). Потім фігурують тут священники Іван Кудальський (1836-1853 рр) та Кирил Гаманюк, за часів якого в Качіці була охрещена майбутня видатна українська письменниця Ольга Кобилянська (1863 р), яка народилася того ж року у місті Гура-Гуморулуй. Тоді Гура-Гуморулуй була філією парафії Качіка. У 1865 році була збудована церква в Качіці, яка була посвячена 20 листопада 1871 року при великому соборі священників та чолі з отцем Теодором Максимовичем Крилошанином і парохом Чернівців та деканом Буковини. У серпні 1835 році був іменований парох і декан Теодор Максимович з Сучави, котрий душпастирював тут 46 років, аж до 17 жовтня 1881 року, коли помер.»

Сучава та Садів – це інші дві українські греко-католицькі парафії Південної Буковини. Викладач–пенсіонер Бенедикт Воробкевич: «Парафія в Сучаві була заснована 1825 році, так що можливо отець Максимович був першим священником у Сучаві, однак про це не маємо точних данних. Під час отця Максимовича побудовано парафіальний дім, помешкання до сотрудника і дяка. У цей час прибув до Чернівців на посаду викладача релігії отець Спиридон Литвинович, який викладав релігію католикам без різниці обряда, німецькою мовою. Це ніхто інший як митрополіт львівський з 1863 року по 1869 рік. У 1862 році, стараннями отця Максимовича була розмальована церква в Чернівцях. Як декан, щороку обіїздив всі парафії Буковини, звичайно бричкою, до якої була запряжена пара коней. 9 травня 1880 року прибув до Чернівців з візитом митрополит Йосиф Сембратович, про якого знаємо, що побував в Чернівцях, в Радівцях і Сереті, бо дорога до Радівців веде через Серет, а 15 травня відвідав Качіку. В 1876 році закінчено будівництво церкви в селі Садів, найдальшій місцевості від деканального центру Чернівців, у горах Карпатах, про яку знаємо, що була освячена високоприосвященним Йосифом Сембратовичем, але рік коли це сталося не відмічено. Напевно, що посвячена церкві в Садові відбулося 1880 року, під час канонічної візитації. Невідомо які ще інші парафії відвідав тоді митрополит Сембратович. На похорон о. Максимовича, який відбувся 19 жовтня 1881 року, митрополит Сембратович відправив старшого капітульного крилошанина о. Жуковського, який після похорону поставив адміністратором чернівецької парафії професора гімназії, греко-католицького священника Амброзія Шанковського, в пароха з Глибокої о. Урицького - завідуючим Деканату. У 1836 році в Сереті, при душпастристві о. Сингалевича відбувається і перша деканальна візитація (6 вересня) через о. декана Теодора Максимовича.1838 році обняв парафію в Сереті, спочатку як адміністратор, опісля як парох о. Ігтаній Бучатський, який був парохом в Сереті до 1874 року, помер в 1876 році. Отець Бучатський відіграв важливу роль в релігійному та суспільному житті Буковини. На жаль про нього мало даних дійшло до наших днів. Знаємо, що він є автором кількох робіт про історію та поділ на Буковині, був прихильником зєднання Буковини з Галиччиною, противився створенню дако-румунської імперії, яку підтримували румуни всіх провінцій, включно й Буковини, брав участь у всіх виборних комісіях для відня, був членом крайового керівництва.З 1874 по 1877 рр.в Сереті адміністратором парафії є о. Іван Шех, який пізніше стане священником у Сучаві, першим сучавським деканом, після заснування в 1895 році другого деканату на Буковині, після Чернівецького. Отець Іван Шех з 1902 року буде священником церкви Св. Варвари у Відні. До 1940 року, коли Північна Буковина була зайнята радянськими військами, на Буковині було 18 парафій, з яких 17 українських і одна - Бояни - румунська. Подаю роки коли ці парафії були створені: Серет - 1812 р., Чернівці - 1813 р.,Качіка - 1814 р, Погорилівска - 1817 р, Глибока - 1820 р, Варківці над Черемошем - 1820, Сучава - 1926 р., Заставна - 1831 р, Кимпулунг - 1833 р, Кіцмань - 1833р, Радівці - 1833 р, Потелів - 1835 р, Садгора ( передмістя Чернівців) - 1835р., Стороженець - 1857 р., Бояни - 1857 р, Вижниця - 1869 р., Садів - 1888 р, Раранча (сьогодні Рідківців) - 1894 р.» (Христина Манта)
Далі буде.
 
Bookmark and Share
WMA
64kbps : 1 2 3
128kbps : 1 2 3
MP3
64kbps : 1 2 3
128kbps : 1 2 3
AAC+
48kbps : 1 2 3
64kbps : 1 2 3
ЕФІР
Слухайте нас у прямому ефірі на 3-му каналі. У таблиці вказані години виходу в ефір передач ВСРР українською мовою.
Час UTC 17.00 - 17.30
15.00 - 15.30 19.00 - 19.30


Старий логотип ВСРР