ВСЕСВІТНЯ СЛУЖБА РАДІО РУМУНІЯ
2019-04-23



















Архів:
Греко-католицька релігія на Буковині (1)
(2012-05-09)
Останнє оновлення: 2012-05-16 9:43 EET
Становлення греко-католицької конфесії на Буковині припало на кінець ХVIII- початок ХIХ ст. - період великих релігійних реформ у Європі в цілому та в Австро-угорській імперії, зокрема. Вона зайняла важливе місце в конфесійному розмаїтті цього краю. Після виведення її поза закон у Румунії 1948 р., за зразком України – 1946 році, греко-католицька конфесія відродилася після Революції від 1989 року, тобто після 90-х рр., і сьогодні виконує свою духовну місію поряд з іншими конфесіями. Вірні греко-католицької церкви на Буковині мали досить незначну частку серед інших конфесій. Вона коливалася, за офіційними статистичними даними, від 2 % у 1857 р., до 3% у 1910 р. У середині ХІХ ст. було утворено Чернівецький деканат з 16 парафіями, пізніше утворено ще Сучавський деканат. Усього на Буковині в 1940 р. було 18 парафій з понад 32.400 віруючими.

Сьогодні, дорогі друзі, розпочинаємо серію матеріалів присвячених становленню греко-католицької конфесії на Буковині. Допоможе нам в цьому демарші серетський викладач–пенсіонер Бенедикт Воробкевич, син покійного священника Серетської греко-католицької церкви (Сучавського повіту), о. Володимира Воробкевича. «Історія українських католиків починається в 1774 році, коли Буковина увійшла до складу Австро-угорської імперії. Зайнявши Буковину, наприкінці серпня 1774, австрійські війська під командуванням австрійського генерала фон Сплені знайшли на Буковині 253 осередки, села і міста, і 75.000 мешканців, що показує дуже низку густоту населення. Щоб піднести рівень заселення, австрійські власті заохотили колонізацію Буковини, видавши закону на підставі яких колоністам було забезпечено різні привілеї. 8 лютого 1786 року, Йосиф ІІ видав для Буковини декрет під назвою "Статус Кво", який звільняв край на 30 років від різних податків, кріпаччини, яку вже в 1781 році замінено панщиною. До Буковини починають прибувати чимало родин з Молдови, Семигороду, але і з Галичини. Те що кількість прибулих з Галичини було досить великим, свідчить факт, що 4 квітня 1780-го року на засіданні двірської воєнної ради у Відні, ставиться питання греко-католиків на Буковині, які не маючи своїх священників звертаються за духовною обслугою до нез’єднаних з Римом священників східного обряду, тобто повертають до схизми. Щоб запобігти цьому, постановлено, що у Сучаві, у Чернівцях, Сереті, Садгорі, Вижниці і Кимпулюнзі побудувати греко-католицькі церкви спровадивши священників із Василянських монастирів Галичини, підчинивши ці новостворені парафії Львівському єпископові. Вищезгадана постанова не була здійснена, так як ій супротивився православний епіскоп Герескул з Радівців (зараз в Румунії), який листом від 18 серпня 1781 року до генерала Енценберга (військового губернатора Буковини з 1778 року) відраджує здійснення планів Відня відносно греко-католиків, так як це могло б викликати незадоволення в краю, що могло перейти в бунт.»

У 1811 році під впливом звернень греко-католицької громади Чернівців до Галицького губернського управління з проханням відкрити парафію і надати священика, Митрополича канцелярія прислала до краю соборного вікарія о. Олексія Студницького, розповідає викладач пенсіонер Бенедикт Воробкевич: ”У 1811 році, лише в Чернівцях нараховуємо вже 536 душ, які визнають себе уніатами. Вони подають прохання до Губернії у Львові, щоб їм спровадити власного священника. Львівська губернія в порозумінні з львівським епіскопом відправляє як комісіонера до Чернівців сотрудника кафедрального Олексія Студницького. Він прибув до Чернівців у липні 1811 році, відправив богослужіння в Римо-католицькому костелі, об'їздив цілу Буковину, щоб дізнатися скільки тут живе греко-католиків. Він затримався в Чернівцях два місяці. Місією його затримання на місці було "в католицькій релігій обучити, в католицькій вірі утвердити, від переступу до схизми стримати". Наприкінці того ж самого роду, отець Студницький повертається до Львова. У 1812 році прибув до Чернівців отець Василій Терлецький, який до 1819 року, був катехитом в Гімназії для католиків всіх обрядів. Отцеві Терлецькому прибув допомогти в Чернівцях як комісіонер священник Львівської церкви "Св. Петра і Павла" Гавриїл Дубовицький. Розпорядженням Нр. 15264 від 1 травня 1812 року Львівський губерніум був повідомлений, що імператор австрійський Франц І наказав утворити греко-католицькі душпарстирства в Чернівцях, Сереті і Качіці. За даними шематизму Станіславської єпархії від 1907 року дізнаємося, що перша парафія була заснована на Буковині в 1812 році в Сереті. Послідували згодом у Чернівцях - 1813 р., у Качіці - 1814 р. Спочатку мали бути створені капеланії в Чернівцях і Качіці. Дізнаємося з упом’янутої хроніки Чернівецької греко-католицької парафії, що 1813 року прибув до Чернівців священник Стефан Лежогубський, який затримався тут рік і дев’ять місяців, бо 1 жовтня 1814 року священником у Чернівцях був іменований парох із Санока, отець Теодор Лаврецький. Він був призначений першим деканом у Чернівцях. До Чернівецької парафії належали тоді наступні місцевості: Садагура (Садгора), Заставна, Погорилівка, Великий Кучурів, Серет і Глибока. У Чернівцях відправляли богослужіння в Римо-католицькому костелі до 10 червня 1821 року, коли була освячена нова церква, побудована упродовж одного року за гроші подаровані Тадеєм Туркулом. "Своя церква - своя правда". До того часу українці греко-католики відправляли в римо-католицькій церкві богослужіння до 8-ої години ранку, коли вони повинні були покидати костел. Отець Теодор Лаврецький мав 5 сотрудників, котрі напевно обслуговували філії, що належали до Чернівецької парафії.»

Зупинимося сьогодні на цьому. Наступної середи продовжимо розповідь про греко-католицьке віросповідання на Буковині. Тоді викладач Бенедикт Воробкевич розповість вам про інші три буковинські парафії: Серет, Качіка та Сучава. (Христина Манта)
Далі буде
 
Bookmark and Share
WMA
64kbps : 1 2 3
128kbps : 1 2 3
MP3
64kbps : 1 2 3
128kbps : 1 2 3
AAC+
48kbps : 1 2 3
64kbps : 1 2 3
ЕФІР
Слухайте нас у прямому ефірі на 3-му каналі. У таблиці вказані години виходу в ефір передач ВСРР українською мовою.
Час UTC 17.00 - 17.30
15.00 - 15.30 19.00 - 19.30


Старий логотип ВСРР