ВСЕСВІТНЯ СЛУЖБА РАДІО РУМУНІЯ
2024-03-03



















Архів:
І вони жили в Румунії
(2011-05-11)
Останнє оновлення: 2011-05-24 15:03 EET
Альфред Маргул-Шпербер Чимало вихідців Північної Буковини завела доля до Румунії. Одним з них є Антохій Осип Васильович, вчений-педагог, перекладач, громадсько-культурний діяч, доктор філософії, професор. Народився він 23 серпня 1914 року в с. Верхні Петрівці Сторожинецького району Чернівецької області в сім’ї вчителя.

У 1937 році закінчив літературно-філософський факультет Чернівецького університету, а 1945 року – юридичний факультет Бухарестського університету. З 1937 року спеціалізувався в Гейдельберзькому університеті, в 1941 році захистив докторську дисертацію на тему “Ідеал виховання в румунській педагогіці”. Протягом 1954 – 1967 років Осип Антохій був викладачем Бухарестського політехнічного інституту, доцентом Інституту вищого шкільництва у місті Пітешть (схід Румунії), а з 1969 року – професором Бухарестського університету. У період 1972 – 1997 рр. викладав порівняльну педагогіку в Боннському університеті.

Осип Антохій був автором і співавтором понад сто монографій і статей з різних галузей педагогіки. Міжнародне визнання принесли йому праці з історії педагогіки, присвячені Я.А.Коменському, Й.Песталоцці, Ж.Ж.Руссо. Упродовж життя він опублікував статті “Іван Франко” (1956 р.), біографію Григорія Сковороди та окремі уривки з його творів у антології “З історії світової педагогічної думки” (Бухарест, 1959 р.), видав повне зібрання творів Я.Коменського (латинською мовою, а також румунською мовою у власних перекладах).

Осип Антохій був ініціатором проведення у Чернівцях щорічних науково-практичних педагогічних конференцій для вчителів Буковини (з 1937 року), членом Асоціації коменознавців у Празі (1968 р.), Всесвітньої асоціації педагогічних наук у Генті (1969р.), Асоціації порівняльного виховання в Брюсселі (1973р.) та ін. За заслуги в галузі коменознавства урядом Чехо-Словаччини в 1970 році нагороджений медаллю ім. Я.А. Коменського. Вчений підтримував зв’язки з Буковиною, він є одним з фундаторів науково-дослідного Центру буковинознавства при Чернівецькому університеті, якому подарував комп’ютерну техніку та багато наукової літератури. Також Осип Антохій був почесним членом Румунської академії наук (з 1993 р.), Чеської академії наук, почесним професором Чернівецького, Паризького та Боннського університетів. Помер О. Антохій 27 вересня 1997 року у м.Бонні.

~~~~~~~~~~~~~


Іншим уродженцем Північної Буковини був і Альфред Маргул-Шпербер, німецький поет, перекладач, публіцист. Справжнє ім’я – Альфред Шпербер. Народився він 23 вересня 1898 року в м. Сторожинець Чернівецької області. Навчався в ліцеях м. Чернівці та м. Відень, де протягом 1914 – 1916 р.р. проживала сім’я. У столиці Австрії Маргул-Шпербер зближується з робітничим рухом. Був учасником Першої світової війни. Протягом 1919 – 1920 р. перебував у Парижі та Нью-Йорку, де навчався в університетах, після чого він повертається до Румунії і поступає тут в університет. Під час перебування в Нью-Йорку редагує часопис “Нью-Йоркська народна газета” – орган Компартії США. Захворівши, у 1924 році письменник повертається до Чернівців, редагує газету “Черновіцер Моргенблат”, а у 1933 році переселяється до міста Сучава (Південна Буковина).

До війни вийшли дві його збірки “Парабола ландшафту” (Сторожинець, 1934 р.), “Таємниця і зречення” (Чернівці, 1939), в яких переважають символічно-пейзажні вірші із строгою класичною метрикою. У 1940 році письменник переїжджає до Бухареста, де стає однією з головних фігур німецької літератури Румунії, покровителем молодого поета Паула Целана. Поезія Альфреда Маргула-Шпербера збагачується новими ідеями та образами. Він видає збірки: “Свідок часу” (1951 р.), “Перспектива і ретроспектива” (1955 р.), “Розплющеними очима” (1956 р.), “Діяння і мрії” (1959 р.), “Зоряні години кохання” (1963 р.), “З передісторії” (1964 р.), “Зачароване слово” (1969 р.) та інші. Також перекладає німецькою мовою поезії Міхая Емінеску, Тудора Аргезі, Алексанра Філіппіде, Міхая Бенюка, Марії Бануш.

Письменник дружив з буковинським поетом і скульптором Опанасом Шевчукевичем, переклав німецькою мовою кілька його поезій (надруковані в журналі “Клінгзор”, Сібіу, 1933). У 1954 році був удостоєний Державної премії Румунії. Помер Альфред Маргул-Шпербер 3 січня 1967 року в Бухаресті. (Христина Манта)
 
Bookmark and Share
WMA
64kbps : 1 2 3
128kbps : 1 2 3
MP3
64kbps : 1 2 3
128kbps : 1 2 3
AAC+
48kbps : 1 2 3
64kbps : 1 2 3
ЕФІР
Слухайте нас у прямому ефірі на 3-му каналі. У таблиці вказані години виходу в ефір передач ВСРР українською мовою.
Час UTC 17.00 - 17.30
15.00 - 15.30 19.00 - 19.30


Старий логотип ВСРР