|
 |
Архів:
|
 |
Стара бакалія |
(2010-12-28) |
Останнє оновлення: 2011-01-04 12:22 EET |
Три з половиною місяці тому у самісінькому центрі столиці, а точніше на перехресті вулиць Штефана чел Маре і Барбу Векереску, з’явилася нова бакалія, невипадково названа ”Старою бакалією”. 2010 рік був роком невеликих магазинів, які виникли не тільки в столиці, а й в містах і селах навколо Бухареста під назвою ”Бакалійник на розі вулиць”.
Сьогодні ми вирішили розповісти вам саме про ”Стару бакалію”, а не про нові, і пояснення цьому просте: атмосфера старої бакалії нагадує про традиції та дідів і прадідів, про товари, привезені здалека, з відстані, яку важко було уявити сто років тому. У цьому її оригінальність, краса, екзотичність, натуральність, і все це відрізняється від масового виробництва та гуртового продажу, від продуктів з консервантами, барвниками, Е-домішками та упаковками, дорожчими самого виробу.
Як з’явився цей бакалійний магазинчик, дізнаємося від Маріуса Тудосія, який мріяв про нього, а пізніше зумів втілити свою мрію у дійсність: ”Історія бакалії починається 2 роки тому, коли я почав уважніше ставитися до того, чим я харчуюсь, як їм, і особливо до того, чим годую дитину. Потім був ”острівний” етап – відпустка у Греції, де зблизька ознайомився з цим бізнесом, який спробував втілити в життя тут як сімейний бізнес. Врешті решт я вирішив кинути свою роботу, і повністю присвятити себе відкриттю старої бакалії. Раніше я був маркетинговим директором. Мені здається, що це великий крок. Я мав підтримку всієї сім’ї та близьких друзів. Не знаю, чи потрібна сміливість, але обов’язково потрібне тверде рішення, захотіти щось зробити. Я був сповнений рішучості створити цю бакалію, і я зробив її. Я дуже люблю готувати і ціную якісну їжу, тому мав лише два можливі варіанти. Грецька таверна чи стара бакалія. Я знайшов місце для бакалії, це було приміщення, в якому я з першої секунди побачив мішечки із зерном, різним насінням, полицю зі спеціями. Я дуже мріяв про цей проект і, мабуть, рішення було неминучим.”
Бакалія виглядає дуже гостинно, як місце для розмов, як комора дідуся й бабусі, яких деякі з нас вже не мають. Тут можна знайти добрі селянські страви, домашні алкогольні напої, варення та мармелад, зварені у великих чавунах на дровах, зимові копченості та свіжі овочі, які хрумтять на зубах, а також приправи та інші речі, необхідні для кухні. Чим хвалиться на свята бакалійник Маріус Тудосіє? ”Ми хвалимося козонаками, пирогами, широкою гамою приправ, олії і, мабуть, найбільше я горджуся атмосферою, яку мені вдалося створити: це така приємна і спокійна атмосфера, що люди приходять просто в гості на 10 хвилин випити чаю і поговорити про те чи інше.”
Маріус Тудосіє є власним маркетинговим директором. Він є й людиною, яка окреслює напрямок, в якому йтиме бакалія, і все він після закриття бере швабру і миє підлогу. Проте найважливішу роль, яку він відіграє у ”Старій бакалії”, є роль розповідача. ”Я розповідаю людям про товар, що знаходяться на полицях. Це речі, якими я дуже горджуся, тому що я зайнявся особисто їхньою якістю. Я не маю виробів, які з’явилися тут випадково. Я привіз і свою маму, подолавши 500 км, щоб вона особисто зайнялася випічкою козонаків до Різдва. Хоча кожен є шанувальником козонаку своєї матері, певним чином моїй мамі вдалося ”усиновити” багатьох дітей, тому що є дуже багато людей, які дійсно є залежними від маминих козонаків.”
Маріус Тудосіє переконаний, що в середньому половина виробів, гарно виставлених на полицях бакалії, відомі його клієнтам. ”Переважну їх більшість я приніс сюди, порпаючись у своїй пам’яті, у шухлядках з цікавими і добрими речами, які я скуштував чи зустрів упродовж часу. Інші я відкрив для себе тоді, коли взявся за цей проект. Але цей мазанин є для всіх. Я маю декілька приправ, які впродовж 3 місяців, відколи я їх відкрив, мали одного покупця. Наприклад, копчені й збезводнені лайми, які використовуються в деяких арабських стравах. Я привіз і п’ять лимонів, які можуть пролежати роками без проблем, вони збезводнені й копчені, один з них я продав, залишилося ще чотири…”
Принцип, за яким діє і виживає ”Стара бакалія”, чітко окреслений її власником: виробів, які можна знайти в супермаркетах чи гіпермаркетах, не побачиш на полицях бакалії. Може тому приготовлені тут різдвяні кошики, містять такі ласощі, яких ви ще не куштували чи давно не бачили. ”Ми поклали козонак, молдовські пироги із сиром (поале’н бриу), рогалики з горіхами, горіхи, мед, сосновий сироп, желе з обліпихи, конфітюр, зроблений з виноградного мусту, варення з молока, маринований пряний перець і, звичайно ж, вина різних сортів. Варення з молока, маринований пряний перець з морквою та петрушкою, конфітюр – всі вони мають західний вигляд, але є дуже румунськими і допоможуть їхнім покупцям краще відчути святкову атмосферу.”
”Стара бакалія” – це не лише магазин, де можна купити ванільний стручок та хліб з білими грибами чи козонаки, щойно вийняті з печі, це місце, куди ти плануєш потрапити, для якого виділяєш час і лише потім переступаєш його поріг. Тому що просто пройтися по ньому є марним витрачанням часу… ”Стара бакалія” є сама по собі місцем призначення. (Андрея Демірджан, Людмила Дорош)
Фото: Стара бакалія
|
|
|
WMA |
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
|
MP3 |
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
|
AAC+ |
|
48kbps : |
1
2
3
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
 Старий логотип ВСРР
|