|
|
 |
Архів:
|
|
| Проект “Вузол” |
| (2010-11-02) |
| Останнє оновлення: 2010-11-08 23:00 EET |
 На вході до столичного парку ім. Кароля поблизу старого фонтану, відомого під назвою ”Зодіак”, на початку жовтня мешканці Бухареста були запрошені взяти участь у проекті під назвою ”THE KNOT”, або ”Вузол”. Це комплексний проект-платформа для зустрічей та експериментів, розташована впродовж 3 тижнів у громадському просторі.
Розроблена як мобільна структура, яку можна легко перевезти та пристосувати до різних міських ситуацій, платформа ”ВУЗОЛ” звертається до широкої публіки, яка разом з організаторами та гостями проекту може надати йому сенсу та функціональності. Перебування цієї платформи в місті є тимчасовою, досить тендітною, проте вона є моделлю використання та реалізації громадського простору.
Ралука Войня, представник румунських організаторів, дасть нам більше деталей про проект ”ВУЗОЛ”: ”Він подорожував Європою, від Берліну до Варшави, а потім до Бухареста, де його подорож закінчиться. Це мобільна платформа, на якій проводяться заходи артистів, архітекторів, музикантів, соціологів та письменників. Наша команда є дуже різнобарвною. Чотири куратори розробили маршрут проекту та програму, яка буде проводитися в кожному місці, де він зупиниться. До Бухареста він дійшов 8 жовтня і перебуватиме тут до кінця тижня. Ми були не тільки в парку ім. Кароля, а й в інших місцях. Відбулися дуже різноманітні події, від майстер-класів з виготовлення меблів до показу відеороликів, знятих під час перебування артистів в Бухаресті. Ми хотіли створити живий, відкритий простір, де б справи розгорталися у всіх на виду. Артисти не приносять роботи з майстерень, щоб виставити їх, а роблять їх на очах публіки. Ми навіть готували разом їжу, мали декілька дуже інтимних вечорів, коли нам дозволила погода, і в ті вечори ми разом їли, розмовляли…”
На ”ВУЗОЛ” можна дивитися як на проект дослідження відносин між індивідуумом, групою та місцями, де вони зустрічаються. Проект відповідає все більш вимогливим способам, якими ці відносини визначено в нашому суспільстві. Однією з найважливіших цілей проекту є уявити альтернативну міську поведінку, основану на співробітництві та самоврядуванні. Іншою метою проекту є дослідити, що залишилося від колективних ідеалів, переглянути можливості подолання актуальних умов суворої економічної конкуренції і тенденцію національного чи етнічного ізолювання. Ці громади, створені тимчасово, являються інструментом для створення іншого поняття - ”обіцяного міста”, що є набагато глибшим від капіталістичного поняття цього ідеалу. Ті, хто викликав перехожих на тест ”обіцяного міста”, використали різні методи для виклику реакцій.
Хор ”Мадригал”, наприклад, який є одним з найпрестижніших румунських хорів, відомих на світовому рівні завдяки своїм надзвичайним концертам, увійшов у гру Матея Беженару. Про це розповість нам Ралука Войня: ”Його ідея називається ”Пісні для кращого майбутнього” – це проект, над яким він працює вже багато часу. Ми попросили композитора, який багато часу працював з хором ”Мадригал”, скласти особливу пісню, рушаючи від ідеї Беженару про те, що ця пісня має бути надихана з музики пролеткульту 60-их років, але практично взявши те, що було утопічним стосовно робітників, і перенісши його в теперішній час, щоб побачити, що можна сказати сьогодні через це музичне й текстове повідомлення.”
Ті, хто відвідав цю мобільну платформу, мали звідки вибирати. Вони могли побачити підсвідомість міста під керівництвом візуального артиста Геймо Латтнера. Могли скласти карту уявності з допомогою філософа Влада Мораріу. Могли познайомитися з Іриною Гьорге та Аліною Поп, які тимчасово перенесли сюди Бюро мелодраматичних досліджень, запрошуючи зацікавлених взяти участь в їхніх дослідженнях. Про те, чим займаються працівники цього дослідницького офісу розповіла Ралука Войня: ”Вони аналізують всі емоційні кліше суспільства, в якому ми живемо, виходячи з конкретних ситуацій чи випадків. У суспільстві зав’язуються певні моделі поведінки, якими ми керуємося, вони ж намагаються аналізувати їх, розібрати та скласти назад критичним способом, користуючись найпростішими інструментами.”
Жовтень був дуже насиченим культурними заходами, і погода не завжди була сприятливою. Ралука Войня каже, що ці фактори вплинули на наплив публіки, але сталося і щось несподіване. ”Прийти, щоб взяти участь в заході на холоді, вітрі, у зовсім незручних умовах, не є тим, з чим готова погодитися звичайна публіка сучасного мистецтва. Я розумію, що необхідно набагато більше таких проектів, щоб відучити публіку від деяких упереджених очікувань та певної зручності в участі в культурному акті. Зазвичай ми не дуже схильні брати участь і творити культуру. Нашою метою є повернути громадський простір, зайняти його заходами, де братимуть участь люди без оплати і не вказуючи їм, що треба робити. Ми хочемо відбудувати громадський простір, повернути його людям.”
(Андрея Демірджан, Людмила Дорош)
|
|
| |
WMA |
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
MP3 |
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
AAC+ |
|
|
48kbps : |
1
2
3
|
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
 Старий логотип ВСРР |
2025-04-04
Print
Слухати