|
|
 |
Архів:
|
|
| НЛО над Румунією (частина ІI) |
| (2007-10-16) |
| Останнє оновлення: 2007-10-23 20:35 EET |
 15 серпня 1991 року газети, радіо і телебачення писали про авіакатастрофу у горах Ретезат, що сталась уніч на 14 серпня того місяця. Літак ІЛ -18, що виконував рейс Бухарест – Тімішоара, з екіпажем на борту розбився у горах. Ніхто не вижив. Один з членів керівництва Міністерства транспорту заявив, що причиною трагедії була сильна буря. Однак Інститут метеорології та гідрології спростував це пояснення. У ту ніч не було ніяких надзвичайних атмосферних явищ в районі гір Ретезат: не було сильних опадів або шквалистого вітру. Один з очевидців катастрофи стверджував, що один з двигунів літака загорівся, але ця версія не була перевірена на місці події. Через рік комісія, що розслідувала цей інцидент, яка складалась з представників Хунедоарської прокуратури та Департаменту цивільної авіації, прийшла до висновку, що причиною катастрофи стала повна відсутність орієнтації екіпажу, який помилився при розрахунку часу польоту по відрізку Отопень-Дева. Згідно фахівцям льотчики помилились на 10 хвилин, те що означає відхилення на 50-60 км від встановленого курсу.
Уранці після авіакатастрофи, коли преса ще нічого не знала про згаданий інцидент, в петрошанській газеті “Зорь ной”, була надрукована стаття під заголовком „Дивне явище”, в якому розповідалось про пригоди семи туристів вночі 4 серпня 1991 року, неподалік місця падіння літака. Іон Хобана: “Група туристів на чолі з двома відомими рятувальниками побачили дивне світло: щось схоже на вид на місто зверху, з бульварами та вуличним світлом… Чому я зробив зв'язок між цією розповіддю й падінням літака… А тому, що я ретельно проаналізував причини катастрофи літака у горах Ретезат. Я дізнався, що із розмови членів екіпажу з командно-диспетчерським пунктом аеропорту, льотчики сказали, що напевно вже наближаються до Тімішоари, оскільки побачили вуличне освітлення міста. Однак вони пролітали на горами Ретезат. Літак врізався у гору та всі загинули. Я припускаю, що вони побачили те саме, що побачили й туристи – світло, що виглядало як освітлення міських вулиць. У літературі по спеціальності існує схожий випадок, коли члени екіпажу літака побачили подібне світло над океаном.”
 Улітку 1994 року в Арадському повіті на пшеничному полі виникло декілька загадкових концентричних кіл, схожих на ті що були зафіксовані сотнями в Англії, Росії, Німеччині, США, Австрії. Румунська преса опублікувала в ті дні численні статті про хвилю загадкових випадків, що стались напередодні виникнення піктограм на заході країни. Першим кола помітив у понеділок 27 червня 1994 року, о 4 годині ранку місцевий вівчар. Починаючи з 28 червня 1994 року, почали текти статті про два концентричні кола (насправді їх було три), виявлені на пшеничному полі та ніхто не знаходив логічного пояснення цьому загадковому явищу. На місце виявлення кіл прийшли численні комісії, які спробували пояснити як вони виникли. Зовнішнє коло було діаметром 42 метри, а центральне – 6 метрів. Колосся у них лежали проти часової стрілки. Іон Хобана: “Те що було виявлено у нас в Арадському повіті є однією з примітивних форм кіл, що виникають в усьому світі. У Англії виникають значно комплексніші форми, деякі з них математичного або астрономічного характеру. У нас мова йшла про два концентричні кола на пшеничному полі. Очевидці побачили дивне світло над місцем де були виявлені ці кола. Наскільки мені відомо, таких випадків у нас дуже мало, але арадський є дотепер єдиним дослідженим. Я звернувся до моїх друзів у Тиргу Муреш, яких попросив проаналізувати це місце. Вони були там і переконались, що ці кола справді існували на пшеничному полі і, що вони не можуть бути чиїмось жартом.”
Інший загадковий випадок стався у селі Черцешть Галацького повіту. Уніч на 9 липня 1996 року двоє жителів села, сторож та старшина поліції, побачили щось, що "випромінювало кольорове червоно-блакитне світло” від якого йшов якийсь дивний гомін. Спочатку сержант подумав, що це проблисковий маячок якогось поліцейського екіпажу. Наблизившись, він побачив, що НЛО летів над дорогою, а біля нього йшов маленький чоловічок, котрий виглядав дуже дивно. Сторож Марчел Русу розповів, що спочатку "щось спалахнуло". Він подумав, що то замикає лампа на стовпі, напевно через вітер. Обидва очевидці стверджували, що з неба спустився дископодібний об’єкт діаметром приблизно 5-6 метрів і 2-2,5 метри заввишки. НЛО летів на висоті десь пів метра над дорогою трохи хитаючись. Навколо об’єкту горів світловий пояс схожий на "райдугу", що випромінював світло, що набувало послідовно біле, червоне або синє світло. Знизу об’єкт випромінював сильне біле світло. Жоден з двох очевидців не побачив дверей чи вікон. Сторож злякався коли побачив, що об’єкт “не приземлився". З нього вишли троє гуманоїдів, і він заховався у канаві. НЛО злетів перпендикулярно, світло стало сильнішим, а потім з великою швидкістю полетів на схід. Неонова лампа на стовпі погасла в момент зльоту, а приблизно через пів хвилини знову загорілась. 
Іон Хобана каже, що обидва очевидці описали гуманоїдів інакше, ніж зазвичай представляють інопланетян. “Можливо надзвичайність цього випадку полягає в тому, що очевидці є простими людьми, які не читали якісь книги про інопланетян, а потім все видумали. Тут мова йде про поліцейського та сторожа, які насправді побачили ці загадкові істоти, якщо можна їх так назвати. Вони можуть бути голограмами, не обов'язково живими істотами. Існує поширена гіпотеза, що інопланетяни – припускаючи, що вони насправді існують і аналізують спосіб нашої еволюції – можуть, для встановлення зв'язків з нами, надсилати голограми. Треба зрозуміти, що якщо існує інопланетне життя, воно може бути зовсім інакшим ніж ми його собі уявляємо.”
Наостанок слід сказати, що всі випадки проаналізовані членами Асоціації з дослідження неідентифікованих аерокосмічних явищ описані детальніше на веб-сторінці www.asfan.ro.
|
|
| |
WMA |
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
MP3 |
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
AAC+ |
|
|
48kbps : |
1
2
3
|
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
 Старий логотип ВСРР |
2025-04-04
Print
Слухати