Таким чином Рада Європи не виключає, що будівництво судноплавного каналу, що пролягає через українську частину біосферного заповідника дельти Дунаю, може привести до серйозних наслідків для всієї екосистеми дунайської дельти.

Така рекомендація була зроблена на нещодавньому засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, на якому, на підставі експертної оцінки було прийнято рішення про нагородження біосферного заповідника “Дельта Дунаю” Європейським дипломом природоохоронних територій. Це одна з найпрестижніших відзнак в Європі, як завдяки науковим критеріям, що враховуються при її присудженні, так і з огляду на механізм постійного моніторингу дотримання цих критеріїв владою країни, на території якої знаходиться відповідна природоохоронна територія.

Дельта Дунаю простягається через територію Румунії (близько 90%) і України. У 1991 році вона була включена до списку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО. Дунайська дельта також є одним з найбільших водно-болотяних угідь Європи (626 000 га) і місцем де гніздяться, відпочивають або зимують багато видів птахів, деякі з них занесені до Червоної книги. У 2000 році Рада Європи уперше присудила румунському Дунайському біосферному заповіднику Європейський диплом природоохоронних територій.

Українські плани щодо спорудження глибоководного суднового ходу через унікальний Дунайський біосферний заповідник не пройшли поза увагою міжнародної спільноти, що піддала гострій критиці проект України. І це не дивно, з огляду на те, що дельта Дунаю багата на середовища існування особливо цінних та зникаючих видів флори та фауни, що охороняються численними міжнародними. Критику висловлювали Європейський Союз, Сполучені Штати Америки, численні міжнародні організації, Румунія та експерти.

В той час як міжнародна спільнота висловлює позицію про порушення Україною вимог міжнародних конвенцій, українська влада говорить про повну законність будівництва і заявляє про рішучість довести цей проект до кінця. У виступі на засіданні Комітету з економічних реформ, яке пройшло у серпні в Києві Президент України Віктор Янукович сказав, що незважаючи на тиск на уряд України, Київ рішуче відстоюватиме свої інтереси в питанні судноплавства на Дунаї, маючи на увазі продовження реалізації проекту ГСХ «Дунай - Чорне море». А у травні Міністр транспорту та зв’язку України висловив всіляку підтримку реалізації проекту та додав, що він готовий сприяти тому, щоб цей проект отримував лише схвальні висновки, зокрема, з боку екологічних комісій.

З іншого боку румунська сторона наполягає на тому, що Україна повинна відмовитися від виконання будь-якої подальшої роботи, і почати відкритий і прямий двосторонній діалог з метою врегулювання цього питання у відповідності до міжнародних стандартів, з урахуванням чітких положень міжнародних конвенцій, зокрема, Конвенції Еспоо.

Бухарест заявляє про готовність продовжити зусилля, що вживаються на двосторонньому і багатосторонньому рівнях з метою виявлення, спільно з українською стороною, рішення проблеми наслідків українського каналу на екосистему дельти. Румунська влада каже, що не оспорює суверенне право України вживати заходів, що сприяють економічному розвитку країни, але наполягає не тому, що вони повинні бути прийняті у відповідності до європейських стандартів і норм міжнародного права, та на основі принципу сталого розвитку.
(Василь Каптару)