Він мав більш вражаючий вигляд завдяки другому поверху та мансарді. Чесіяну мав в Бухаресті декілька будинків, три з яких знаходилися таки по вулиці Каля Вікторієй, і всі вони були названі "Дім Чесіяну", що одразу ж породжує плутанину. В 1941 році будинок став власністю Столичного музею і тут зберігається вся його скарбниця. Під час війни будинок Філіпеску-Чесіяну став лікарнею, а його скарбницю було вивезено за місто. 400.000 об’єктів скарбниці, облік, збереження та обробка яких проходили в будинку Чесіяну, повернулися в 1999 році. Банк даних цього музею налічує понад 15 тисяч будинків, вулиць, пам’ятників, знесених під час комуністичного режиму. Під деревами в саду було покладено каміння з надписами, знайденими в Бухаресті, роблячи з цього місця особливий простір, за межами часів.

Сьогодні в саду ще зберігається скульптура та кам’яні предмети, але будинок, про який ми говоримо, якось забули. Нещодавно мешканців Бухареста було запрошено сюди до Салону ласощів. Луіза Стенеску, організатор заходу, розповість нам, як народилася ідея цього салону: "Я відкрила для себе будинок Чесіяну завдяки директору Столичного музею, де ми організовуємо й інші заходи. Він розповів нам про це місце, ми відвідали його і воно нам дуже сподобалося і ось так ми взялися за роботу. Ми подумали: а чому б ні? Чому б не зорганізувати гарний захід, завдяки якому принесемо й на вулицю Каля Вікторієй традиційні румунські вироби, це альтернатива для супермаркетів і так ми можемо підкреслити красу цього забутого будинку, який скоро буде відремонтовано. Мені подобається двір, він просто надзвичайний, тут є дерева, багато зелені, це просто-напросто зелений оазис по Каля Вікторієй, де б ти сподівався знайти лише багатоповерхові будинки та бетон. Ми знайшли щось надзвичайне і не експлуатоване".

Останнім часом мешканців міст все частіше провокують скуштувати й купити біо-вироби чи традиційні румунські вироби. Салон ласощів зібрав в одному місці учасників зі всіх куточків країни, як розповіла мені Луіза Стенеску: "Може, це тренд, існує брак заходів такого типу, ми почали організовувати з травня минулого року ярмарок для здорового життя, перший випуск якого відбувся в Музеї румунського селянина, де ми спробували зібрати від учасників з натуральними чи традиційними румунськими виробами і до екологічних фарб та косметичних виробів. Салон ласощів є паралельним проектом для здорового життя, ми хотіли підкреслити й інше місце і принести вироби, які не існували в цій зоні. Мешканці Бухареста дуже зацікавлені такими заходами, але, на жаль, всіх торкнулася криза. Найчастіше вироби здаються дорогими і люди не розуміють той факт, що для виготовлення цих виробів докладено багато зусиль й душі".

Ціни виробів, запропонованих в Салоні ласощів, коливалися від 10 леїв за банку бджолиного меду та хліб з картоплею (майже 2,5 євро) до 50 леїв\kг за свиняче філе та шинку (майже 12 євро). Але найбільшим успіхом користувалися марамороські пироги з кропом, горіхами, бринзою та цибулею, які можна було купити за лише 2 леї (50 євроцентів), як розповіла Луіза Стенеску:"В Бухаресті дуже багато ярмарків такого типу. Ми хвалимося кількома особливими виробами: солодощами з фруктової пасти, олією холодного віджиму, медом з різними додатками, енергетичними напоями з прополісом, горіхами, різними видами меду, починаючи від меду з акації і завершуючи ожиновим, каштановим та іншими видами меду, про які я особисто і не знала дотепер і які мають різні властивості для нашого здоров’я. А ще ми хвалимося свинячим філе, рулетом з яловичини з різними начинками з пасти перцю, а також бринзою в ялиновій корі, яку вже всі добре знають."/

Тому, що традиційні вироби не містять консервантів, вони є дуже чутливими до високих температур. Тому наступний випуск Салону ласощів – і привід, під яким ви зможете відвідати й сад будинку Чесіяну-Філіпеску – відбудеться восени.
(Андрея Демірджан, Людмила Дорош)