Проект однієї групи винахідників з Румунії переміг у відділі “Підприємництво та цифрові компетенції“ в рамках конкурсу “Go Digital“ – складова частина кампанії “eSkills Week 2010“. Проект “Екологічний зарядний пристрій для цифрового телефону“ випередив десятки інших робіт, які увійшли в змагання у цій категорії.
До конкурсу записалося понад 60 проектів з 22 країн Європейського Союзу, Румунія увійшла до першої п'ятірки з десяти фіналістів. Церемонія вручення премій відбулася у Брюсселі. Організатори конкурсу – Європейська комісія (ЄК), Digitaleurope та European Schoolnet – винагородили молодь та їх керівників, які продемонстрували як знання галузі, так і добрі цифрові знання.
Проект Чезара Урсана та Адріана Брудару з м. Ясси у близькому майбутньому стане бізнесом. Практично, вони пропонують пристрій, прикріплений до взуття, який із 100 кроків може зарядити цифровий телефон. Чезар Урсан розповість, як діє цей зарядний пристрій: “Це зарядний пристрій для цифрового телефону на основі кварцу, який діє за п'єзоелектричним принципом. Практично, він використовує енергію, яку виробляємо ми під час ходіння з допомогою п'єзоелектричного матеріалу, механічна енергія перетворюється в електричну енергію, яка накопичується в акумуляторі, з якого заряджається цифровий телефон. Ми не знали про існування подібного пристрою на ринку, тож ми поцікавилися і не знайшли нічого подібного.“
Приблизно 100 кроків виробляють досить енергії, щоб зарядити мобільний на одну годину. Якщо телефон не приєднаний до жодної мережі, час зарядження, яке отримуємо за 100 кроків, зростає до 8 годин. Секрет приладу полягає у використанні кварцу. Чезар та Адріан взяли кварц із запальнички, щоб виробити електричну енергію, та пластиковий футляр від навушників, з допомогою якого прикріпили апарат до підошви. При кожному кроці пластик згинається і виробляє енергію. Будучи випускниками економічних студій, ці двоє молодих людей подумали, як економісти: вони хотіли створити виріб, який можна було б легко продати на ринку. За даними онлайн-опитування, здійсненого в лютому Товариством APDETIC, 94% румунів, які відповіли на запитальник, мають мобільний телефон.
Чезар та Адріан працюють зараз над іншим прототипом, який дійде до звичайних користувачів. Практично, це штучна підошва, яку можна зняти чи приєднати до взуття, і на яку ти постійно наступаєш, коли йдеш. Енергія передається до мобільного телефону по тонкому кабелі, який можна протягнути зсередини штанів. Іншим методом є невеличкі батарейки, які приєднуються до підошви до підживлення, після чого приєднуються до мобільного телефону через з’єднувач. Цей прототип буде набагато ефективнішим. Якщо ти розмовляєш по телефону під час ходьби, батарейка буде заряджатися, замість того, щоб розряджатися.
Перший прототип, як розповідає Чезар Урсан, був дуже оціненим в Брюсселі. “Його прийняли дуже добре, особливо тому, що він має екологічну якість, не споживає електричну енергію, це енергія, вироблена механічними силами і також є й дуже корисною, ми вже не залежимо від класичної розетки, щоб зарядити телефон. Премія від Брюсселю була визнанням того, що наш виріб є життєздатним, це допомогло нам і у просуванні, ми привернули увагу громадськості і констатували, що викликали інтерес у людей різних соціальних верств.“
Кошти виробництва одного екологічного зарядного пристрою не перевищують 10 євро. Хоча продуктом зацікавлені багато користувачів мобільних телефонів, в даний момент ці два винахідники ще не можуть дозволити собі ані запатентувати ідеї, ані зайнятися їхнім масовим виробництвом, як розповідає Чезар Урсан: “Зараз витрати, пов’язані з патентуванням, є дуже великими, ми могли б спробувати запатентувати пристрій в Румунії, але набагато кориснішим для нас було б отримати патент в ЄС та США, а це є дуже дорого для нас на даний момент, це означає більше 20 тисяч євро. Ми були б зацікавлені знайти варіант вироблення цього продукту в партнерстві з якоюсь профільною компанією.“
Молоді винахідники отримали останнім часом лише словесні заохочення. Ніхто не звернувся до них з грішми, щоб почати “зелений“ бізнес“. Проте це не заважає їм бути оптимістами.
(Андрея Демірджан, Людмила Дорош)