На угорській мові проводяться театральні та оперні вистави, друкуються газети та книжки. Материнська мова майже півтори мільйона громадян Румунії угорської національності є таким чином у безпеці. Проте ті, хто обмежується лише материнською мовою, при входженні на ринок праці стикаються з наступною проблемою: переважна більшість не говорить угорською мовою.

Корен Отілло, який є наполовину мадяром і наполовину вірменом, обрав для себе професію, у якій використовує румунську мову: ”У мене дуже багато знайомих, які, закінчивши факультет на угорській мові, не можуть знайти роботу за фахом, щоб продовжити діяльність, для вивчення якої доклали стільки зусиль та були підготовлені. Для них це проблема. Моєю материнською мовою є російська, а батьківською – угорська. Уже багато років я виконую свою професію на румунській мові. На вулиці мені раз сказали, що я зрадник роду! І я задумався: про зраду якого роду говорив мій колега мадярського походження? Тоді я був дуже сердитим, але, слава богу, таких людей в Трансільванії стає все менше.”

Другою ситуацією є ситуація румунських громадян, циганської національності, яких офіційно налічується близько 500 тисяч, але неофіційна кількість тих, хто народився й мешкає у Румунії, перевищує 2 мільйони. Вони не вимагали двомовних назв, а боролися за те, щоб там, де є більше 10 дітей циганів, було засновано класи з циганською мовою викладання. Румунська держава не сказала їм ”ні”, але проблемою є викладачі, які б змогли викладати цією мовою.

Лайош Габор каже, що важливим є й те, хто стоїть за кафедрою, а не тільки те, хто навчає тебе вдома. ”Я є циганом і народився в Румунії. Вдома я говорю циганською, з вами – румунською, з мадяром – угорською, а завтра не стану різко німцем, тому що розмовляю німецькою. Кожен народ повинен знати свою мову. Мова, якою розмовляли батьки тієї особи, не повинна бути стертою. Хай вони навчать і свою дитину циганської мови, але не з допомогою вчителів, які навчають тебе по Інтернету певної лексики циганської мови, яку навіть я не знаю добре, а потім викладають циганським дітям. Але в Європі є понад 40-50 мільйонів циган, це не 2-3 мільйони по всьому світі. Ми говоримо про народ, а не про плем’я. Я б оголосив циганську мову європейською. Мені б хотілося, щоб її було офіційно занесено до європейських мов, тому що дотепер вона ще не є офіційно визнаною.”

Навіть якщо вони не мають шкіл з викладанням циганською мовою для всіх дітей, які хочуть навчатися материнською мовою, цигани є дуже помітними. На вулиці, в пресі, фільмах та телесеріалах, виставах, програмах телебачення. Дехто з румунських громадян незадоволений цим. Іоан Петре є одним з них: ”Мені здається великим соромом те, що стається в моїй країні. Цього року на Новий рік по всіх каналах телебачення, куди б ти не перемикав, були тільки цигани та манеле*. Крім того, як румун, мені здається анормальним зайти до пошти в Харгіті (де компактно проживають угорці) і на тебе ніхто не звертає увагу, тому що ти не привітався мадярською. Мені здається анормальним, щоб переважна більшість населення була примушена адаптуватися до меншинного населення, ловлячись дуже часто об мову, звичаї та іноді відмінну поведінку меншин. Було б добре не забувати, що країна починається з мови, якою розмовляють там, з офіційної мови. Так що нехай розмовляють своєю мовою, але у них вдома.”

Далекі від ”воєн” дорослих, діти є тими, хто розв’язує проблеми найзвичайнішим способом. Катріні 6 років і вона проживає в Німеччині. Вдома вона розмовляє материнською мовою, а в школі – німецькою. Іноді, коли спілкується по Інтернету, її подруга Ірина з Бухареста не розуміє, що каже дівчинка з Карлсруя. Катріна знайшла вихід – вона зробила для Ірини малюнок. ”Я маю щось для Ірини: зірки, серця та краплі. Це щоб Ірина не сердилася на нас, тому що одного разу, коли вона не зрозуміла, що я їй сказала, вона дуже розсердилася... Зрозуміли? ”

І таким чином гра продовжилася далі, не обмежена ні відстанню, ні акцентом, ні мовою.

(Андрея Демірджан, Людмила Дорош)

* Манеле - музичний жанр, сформований під впливом арумунської, грецької, турецької, арабської, румунської, циганської та сербської музики. Основні виконавці – цигани.