|
|
 |
Архів:
|
|
| Гарні румуни |
| (2012-09-25) |
| Останнє оновлення: 2012-10-22 11:08 EET |
 Матей Буце є молодим фотографом, який після подорожі довкола світу в робочих інтересах вирішив показати своїм співвітчизникам гарну сторону тих, серед яких вони живуть. Разом з Румунською асоціацією для культури, освіти та нормальності (РАКОН) він обрав особистостей з 15 галузей, яким запропонував дозволити сфотографувати себе в середовищі, в якому вони працюють. Так з’явилася Галерея гарних румунів – виставка, яка запрошує румунів зі всіх куточків країни підключитися до гри у вгадування, наприкінці якої вони залишаться з кількома незабутніми історіями про своїх ближніх.
Матей Буце розповідає, як розпочався проект Гарні румуни: ”Ідея полягала в тому, щоб охопити якнайбільше галузей діяльності: в музиці маємо з одного боку рок-музиканта Ніку Ковача, з іншого боку – диригента Крістіана Мандеаля. У галузі фільму маємо режисера Стере Гулю та актрису Ану Марію Марінку. В галузі театру маємо акторів Віктора Ребенчука та Мар’яну Міхуц. Звичайно ж, головним у списку є портрет короля Міхая та королеви Ани. Ще в цьому списку є Коко Попеску та дворазовий чемпіон світу - жіноча команда зі шпаги, художник Стефан Килція, критик Дан Міхеілеску, історик Лучіан Боя, один надзвичайний архітектор, про якого не говорять багато і який взяв участь і співробітничав у проектуванні найвищої будівлі 20 століття, йде мова про Влада Сіміонеску. Є багато надзвичайних людей”.
Як повсюди у світі, і в Румунії засоби масової інформації просувають в основному сенсаційне, надзвичайне, гарне. Для Матея Буце та РАКОН визначення ”гарного” полягає не в комерційному сенсі, а у вищому рівні нормальності, яка включає порядність, піднесений дух та бажання дати щось, не очікуючи отримати щось взамін: ”Ми захотіли визначити гарних румунів як людей, які намагаються певним чином зробити внесок у спадщину країни, не очікуючи нічого взамін. Якби всі люди мали те ж саме поняття гарного, де була б різноманітність цього світу? Я переконаний, що є й інші перспективи гарного, які не співпадають із загальним поняттям гарного, не сприйняті чи підтримані суспільством у цей період, або не співпадають з моїм поняттям гарного. Скільки існує творчих людей – стільки повинно бути й уявлень про красу”.
Проте Матей Буце каже, що роль проекту Гарні румуни є скоріше всього конструктивним, ніж декоративним: ”Ідея полягає в тому, щоб зробити виклик публіці – і тут ми маємо на увазі молодь, підлітків та дорослу молодь, яка виросла в цьому середовищі, бомбардованому тим, що ми вважаємо нон-елітою. Ми пробуємо викликати їх пізнати й справжню еліту. З моєї точки зору, якби можна було, я б зробив безкоштовний альбом і розповсюдив би його у школах якраз для того, щоб вони мали якнайлегший доступ до цього проекту”.
Галереї мистецтв та книгарні з виставочним простором розмістили серії фотографій надзвичайних румунів. Тридцять портретів було вже зроблено з початку березня і дотепер. Матей Буце розповість нам про першу фотосесію у надзвичайних умовах: з молодою альпіністкою Кріною Коко Попеску на вершині Ому взимку, на висоті більше 2.500 метрів: ”Перша фотосесія була у березні минулого року, коли Кріна Коко Попеску саме поверталася з Антарктики і стала першою у світі жінкою, яка підкорила найвищі 7 вулканічних вершин на семи континентах. Я зв’язався з нею та її батьком і сказав: ”Я знаю, що перший раз ти піднялася на вершину Ому. Давай піднімемося ще раз на Ому, але на цей раз, щоб зробити там фотографії”. Це було дуже складно, я ніс усе за спиною, ми йшли взимку, траса була закрита, ми повинні були обійти всю вершину, щоб дістатися туди. Я відчував, що помру. Щоб пізніше люди повірили, що ми побували там і що це був не просто Фотошоп, я мав із собою одного колегу-кінооператора, який зробив і фільм. Це був каталізатор, звідти почалося все”.
Я запитала Матея, яким був найважливіший урок, який вивчив він сам в той час, коли робив ті фотографії: ”На початку проекту у мене було відчуття маленької людини, яка зіткнеться з цегляною стіною. Ось я, молодий фотограф, який хоче пізнати цих надзвичайних людей. Було трішки важко, поки я стукав у перші двері, але потім я усвідомив, що насправді всі ми люди, всі ті гарні румуни в першу чергу є нормальними людьми, з нормальними проблемами, але дуже відкриті. Всі прийняли нас у свою сім’ю з відкритими обіймами. Ми відчули себе надзвичайно щоразу, тому що ми не робили короткі п’ятихвилинні фотосесії. Щоразу ми проводили спочатку зустріч і сама фотосесія тривала декілька годин. Іншого, чого я навчився, це те, що якщо ти хочеш – можеш. Мабуть, правильніше було б сказати, що можеш потрапити будь-куди в залежності від жертви, яку ти готовий принести для цього”.
“Дивись, уловлюй, запам’ятовуй”. Це мотто під яким Матей Буце та румунська асоціація для культури, освіти та нормальності (РАКОН) створили галерею гарних. Ви можете відвідати її і по Інтернету за адресою: Гарні румуни.
(Андрея Демірджан, Людмила Дорош)
|
|
| |
WMA |
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
MP3 |
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
AAC+ |
|
|
48kbps : |
1
2
3
|
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
 Старий логотип ВСРР |
2025-04-04
Print
Слухати