|
|
 |
Архів:
|
|
| Цифровий кочівник |
| (2012-09-18) |
| Останнє оновлення: 2012-10-22 11:08 EET |
 Богдану Сурду всього 31 рік, але він вже ІТ-консультант, підприємець і мандрівник. Він власник 5 компаній, які займаються розробкою програмного забезпечення для іноземних компаній, якими управляє на відстані. Тім – так його кличуть друзі – є одним із чисельних цифрових "кочівників", підприємців, які відмовилися від класичної семи-восьмигодинної роботи, на користь бізнесу з допомогою Інтернету. І тому що таких румунів, як він, небагато, ми запросили його детально розповісти нам, де він побував і як поєднує приємне з корисним, не нехтуючи при цьому бізнесом, який залишив удома.
Перше запитання, на яке він відповів, було про те, як йому прийшла ідея почати подорож довкола світу: "У 2008 році в Барселоні я побачив групу американських туристів-пенсіонерів, їм було за 70. Вони подорожували групою і відвідували різні туристичні об’єкти. І тоді я зрозумів, що не хочу подорожувати світом, коли мені буде 70 років і, можливо, я вже не зможу цього зробити. Я вирішив, що настав час щось робити. Ця ідея давно приваблювала мене, я прочитав декілька книг, трішки повчився, але саме рішення прийняв навесні 2010 року, коли почав робити собі щеплення. Це був перший крок. Поки деякі вакцини починають діяти і в тебе виробляється імунітет – може пройти і рік… Є деякі країни, куди ти не можеш потрапити без картки щеплень."
5 січня 2011 року Тім вирушив до першого місця призначення: Французькoї Гвіани. Впродовж 18 місяців він відвідав понад 70 країн, практично обійшовши світ. Чому він вирушив до Французької Гвіани? "Це було перше місце призначення у Південній Америці, куди я міг відбути щойно після Нового року. Початковий план моєї подорожі був складений на 12 місяців. Коли я почав викладати на папері місця, які хочу відвідати, їх було більше 50. І я почав робити приблизні підрахунки того, що якщо пробуду бодай один тиждень в кожному місці, мені знадобиться більше року. Я розширив свої плани до півтора року, а потім до двох. Урешті-решт моя подорож тривала десь 16 місяців. Я повернувся додому у травні цього року. Я побачив Французьку Гвіану, Бразилію, Аргентину, Антарктиду, Чилі, Перу, Болівію, Еквадор, Венесуелу, Колумбію, в Центральній Америці Панаму, Гватемалу, Беліз. Мексику, Домініканську Республіку, в Північній Америці США, Аляску й Канаду, потім відбув до Азії, де побував у В'єтнамі, Камбоджі, Малайзії, Таїланді, Сингапурі, а потім - до Балі, Австралії, Нової Зеландії, Японії, Південної Кореї, Тайваню, знову до Таїланду, а потім до Румунії."
Влітку 2012 року він відвідав Північну Європу. Зазвичай він подорожує з невеликим багажем. Ночує в гостелах і уникає, наскільки може, літаків, тому що, каже він, квитки дуже дорогі, особливо за межами Європи. Так само він тікає від холоду, тому всі свої подорожі здійснював влітку. Подорожує здебільшого сам, але самотність для нього не проблема, він легко заводить друзів. Його бюджет – 4.000 доларів на місяць, ця сума дозволяє йому скуштувати і в прямому, і в переносному значенні усі радощі світу. Але далі йому треба працювати. Тім завжди бере з собою ноутбук, цифровий телефон та банківські токени.
В цей час у Бухаресті і в світі бізнес Тіма продовжує розвиватися. "Не все діє без моєї участі. У мене є помічниця, яка мені дуже допомагає в адміністративному плані, я маю й бухгалтерську компанію, адвокатську контору, які займаються зв’язками з третіми особами і беруть участь у конференціях, усе відбувається по Skype. Коли маю можливість підключитися до Інтернету, я беру участь в відеоконференціях, спілкуюся з людьми, котрі беруть участь у проектах, моя електронна пошта завжди доступна. Якщо комусь треба вирішити зі мною якусь проблему, або комусь я потрібен – я відповім на протязі 24 годин. Мої компанії зараз займаються аутсорсингом, це означає, що у мене є програмісти і люди, які працюють для закордонних клієнтів, які автоматично займаються і контролем, тому що їх цікавить сам результат, і тоді вони слідкують за тим, що відбувається, моя роль – лише наглядати. У кінцевому результаті, останнє слово за клієнтом і він завжди там, тому що це в його інтересах."
Дехто подорожує в пошуках істини, інші намагаються знайти своє місце у цьому світі чи щастя. Для Тіма важливо побачити весь світ, тому що треба експериментувати і зрозуміти якнайбільше речей. "На цій планеті більше 6 мільярдів людей. Для мене дуже важливо побачити, як живуть ці люди. Кожна культура має щось специфічне, весь час дізнаєшся щось нове. Я така людина, що дуже прагне досліджувати. Подорожуючи, я задовольняю свою потребу у пізнанні і вивченні нових речей. У моїх подорожах я навчився, що все є відносним, що можна бути щасливим і з невеликою сумою грошей в кишені. Я бачив людей, які не мали нічого, але були дуже щасливими. У Південній Америці є дуже бідні країни, але люди там радіють тому, що мають. Вони не турбуються завтрашнім днем. Вони живуть сьогодні, а завтра побачимо, що буде. Мені подобається це відчуття. Коли я бачу щасливих людей, я теж стаю щасливим. Це надзвичайно."
Починаючи з жовтня, подорожні плани змінюються. Тім житиме по три місяці в кожному місці. Він хоче побачити, що відчуваєш будучи місцевим жителем у багатьох країнах. Перша зупинка – Сан-Франциско, і це не лише подорож для задоволення. (Андрея Демірджан, Людмила Дорош)
|
|
| |
WMA |
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
MP3 |
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
AAC+ |
|
|
48kbps : |
1
2
3
|
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
 Старий логотип ВСРР |
2025-04-04
Print
Слухати