Людину, яка зрушила механізм волонтерської діяльності, що діє сьогодні, звати Сімона Крецу. Вона заснувала товариство «Терра Екологічна» і зуміла переконати владу співпрацювати з тими, хто згоден пожертвувати своїм часом та зусиллями для відновлення лісового фонду. «Ми розпочали 1 грудня 2007 року, саме в Національний день Румунії. Ми мали 37 тисяч акацій і я задумала зробити велику кампанію, я знала, що таким чином зможу привернути увагу. Ми посадили дерева на всіх земельних ділянках, які дали нам місцеві влади, іноді на місці колишніх звалищ, особливо довкола Бухареста. Земля, яка знаходиться в громадській власності, часто означає для людей місце, де вони викидають сміття, і дуже часто ці імпровізовані звалища навіть нічим не покривають. Ми трохи натиснути на представників влади, щоб вони покрили ті звалища. Ми ходили по ліцеях, говорили з вчителями і просили їх розповісти учням про наші плани, я звала й добровольців з інших НДО. Від товариства «Новий акрополь», наприклад, дотепер прийшли добровольці вже вдесяте. Приходять добровольці й від різних компаній. Маємо й працівників, які займаються насаджуванням.»

Для просування своєї ідеї Сімона Крецу використала всі доступні їй засоби: «Я розпочала на блозі журнал, заставила багато фотографій. На початку писала й коментарії, а потім залишила лише зображення. Давала оголошення на сторінках дискусій, встановлювала місце зустрічі і так приходили добровольці. Спочатку я слала багато прес-реалізів, які були перейняті засобами масової інформації, завдяки цьому в березні я мала вже досить багато добровольців для посадок, тим більше що й погода була дуже гарною.»

Товариство «Терра Екологічна» не обмежилося лише відновленням зеленого поясу столиці. Сімона Крецу прагнула розпочати нову моду: моду ялинок в горщиках, щоб зберегти ліси від масивного вирубування, яке відбувається під Різдво. «Я провела кампанію на прохання одного офіцера поліції. Він попросив мене щось зробити, щоб люди не вирубували ялинки під Різдво. І тоді я спробувала створити альтернативний підхід: давайте не будемо рубати ялинки, а навпаки, садити їх. Я сказала, що ми доставимо ялинки в горщиках прямо додому, а після свят посадимо їх. Нам вдалося доставити 35 ялинок. Розплідники не поставляють дерева додому. Великі ялинки в горщиках є дуже важкими, особливо ялинки двохметрової висоти. Мені дзвонило багато охочих, через що я сказала їм, що привезу ялинку тим, хто мешкає у власних будинках, оскільки знатиму, що вони матимуть місце, де її посадити. У перший рік (2008) ми продали 200 ялинок, з яких 30-40% прийнялися. Потім ми знайшли виробника з м. Бакеу, а декілька тамтешніх екологічних громадських організацій перейняли нашу ідею: взяли ялинки від виробника, якого ми їм порекомендували. У 2009 році ми продали близько 600 ялинок. Ці результати є ще важливішими тоді, коли їх переймають інші.»

Ще гіршим, ніж вирубування ялинок під Різдво, є те, що в деяких місцевостях зрубують лише вершок ялинки, який має найбагатший та найпривабливіший вигляд. «Ялинка, якій зрізали вершок, помирає. Засихає, не росте, схильна до хвороб. Ситуація є дуже серйозною. Я думала, що люди залазять на ялину з пилкою і зрубують її верхівку, але дізналася, що зараз зрубують всю ялинку, а потім з неї знімають лише багатий вершок і решту лишають. Я подзвонила фахівцям і вони сказали мені, що цього року такі випадки стали рідшими. Священик з одного села, де ми насаджували дерева, сказав мені, що в церковному дворі було три десяти-п’ятнадцятирічні ялинки і одного разу він знайшов їх зрізаними. Відколи чую такі історії, я почала повсюди дивитися, чи мають ялинки верхівки.»

«Терра Екологічна» не є єдиною неурядовою організацією, яка бореться за лісовідновлення Румунії. Товариство «Більше зелені» організувало в листопаді курс «посадок». З 19 по 28 листопада 2009 року 300 добровольців та 100 працівників багатонаціональної компанії посадили 50 тисяч саджанців, допомагаючи таким чином у зменшенні забруднення в зоні, яка страждає від промислової діяльності.

«Ми хочемо залишити нашим дітям в спадщину всі чотири пори року, питну воду та чисте повітря, а не банківський рахунок та чотирикімнатну квартиру», - написано на веб-сторінці товариства «Більше зелені». Це добрий погляд у світі, в якому домінує пластмаса. Серед найбільших переваг цих кампаній соціальної відповідальності як для фірм, так і для людей, які стають добровольцями, є те, що Румунія, пускаючи коріння, стає менш уразливою до повені а її повітря стає чистішим.
(Андрея Демірджан, Людмила Дорош)