|
|
 |
Архів:
|
|
| DigiTales - курси цифрових розповідей для людей похилого віку |
| (2012-08-28) |
| Останнє оновлення: 2012-09-03 14:54 EET |
Донедавна Корнелія Плоскару та Анішоара Стамате були лише двома пенсіонерками з м. Фокшань (адміністративний цент повіту Вранчя). Хто б міг подумати, що комп’ютерний курс, організований місцевою бібліотекою, змінить їхнє життя і вони стануть переможницями європейського проекту «DigiTales» – курси цифрових розповідей для людей похилого віку. Разом з іншими 98 учасниками вони взяли участь в мастеркласі «Історії по-іншому», організованому 12 бібліотеками Румунії в рамках програми «Grundtvig», фінансованої ЄС.
Як каже і сама назва, мастерклас допомагає старшим людям розповідати історії свого життя у цифровому форматі. З подробицями – бібліотекар Маргарета Тетеруш з Центру формування повітової бібліотеки ім. Дуїліу Замфіреску з Вранчі. «Вони так сильно бажають навчитися і спілкуватися, що врешті-решт йде мова про спілкування по Інтернету зі всім світом, спілкування з молоддю, спілкування між ними. Ці курси для людей старшого віку мають і приховану роль, в тому сенсі, що вони починають спілкуватися і знаходити нових друзів. Вони вчаться один від одного і діляться всім тим, що відчули та навчилися за все своє життя»
Хоча статистика показує, що пенсіонери є однією з найуразливіших категорій Румунії, все-таки більша їх частина відмовляється здатися у боротьбі з часом. У свої 66 років колишня вчителька початкових класів Корнелія Плоскару вірить у те, що кожен день є новою нагодою насолодитися життям і вивчити щось нове: «Коли виходиш на пенсію, треба займатися чимось, щоб підтримувати активною пам’ять, особливо нам, тим, які працювали в освіті. Я розпочала з ідеї, що якщо я більше не ходжу до школи, треба прокидатися вранці і вивчати бодай один вірш, щоб бути у формі. Я живу біля бібліотеки і на одному із заходів, організованих там, одна пані сказала: «Приходьте, ми проводимо комп’ютерні курси для пенсіонерів, це нічого не коштує». Коли я почула, що це дешево, тобто безкоштовно, я приєдналася».
Так потрапила колишня вчителька початкових класів Корнелія Плоскару на мастерклас «Історії по-іншому», який пропонував навчити цих старших людей з молодою душею мистецтва створення фільмів на комп’ютері, поєднуючи їхній дар розповідати з цифровими інструментами ХХІ століття. Корнелія Плоскару: «І ось одного дня Маргарета дала нам аркуш паперу і сказала: «Напишіть, будь ласка, що ви ненавидите». О Боже, лише коли чуєш цю фразу… але я швидко написала, що ненавиджу брехню, брак сміливості, слизьких людей, ненавиджу темряву, холод. А потім бачу, що вона повеселішала і каже: «А зараз напишіть, що ви любите». О, коли я почула це слово, яке стоїть в основі усіх успіхів на світі, я написала ще більше. Вірніше, пізніше я зрозуміла, що ось так тонко Маргарета допомогла нам знайти ідеї розповідей для онлайн-середовища. Я написала, що люблю сонце, воду, ліс, черешневий сад у цвіті, троянди, що люблю дітей, і написала, що обожнюю своїх онуків Андрея і Раду і зразу ж дописала і свою маму. Моїй мамі 5 вересня виповнюється 91 рік і в певний момент у мене склалося відчуття, що незабаром я не зможу зателефонувати їй чи вона не зможе відповісти мені. Я підкреслила це у своєму списку слів.»
Але врешті-решт вона повернулася до цього слова «мама», яке надихнуло її на фільм «Дев’яносторічна жінка» – 3-хвилинну розповідь у цифровому форматі, яку визнали найкращою з 98 цифрових розповідей, створених людьми похилого віку. Разом з фільмом Анішоари Стамате «Одруження серед руїн», і фільм «Дев’яносторічна жінка» був представлений на конференції з Марибору (Словенія), яка стала завершенням європейського проекту «DigiTales». Хоча й фільм «Одруження серед руїн» був надиханий із сумної історії, його кінець був щасливим. Зайнявши спочатку 4 місце, фільм Анішоари Стамате потрапив до Марибору після того, як переможці 2 та 3 місця не змогли бути присутніми. Фільм розповідає про трагічний момент з життя колишнього юриста 65-річного віку: громадянська церемонія одруження на другий день після землетрусу 1977 року: «На другий день (після землетрусу) ми пішли до мерії. Мерія була дуже давньою спорудою і в той же час дуже гарною, вона сильно постраждала, повсюди були солдати, які носили меблі, тому що поверх був досить сильно пошкодженим. І сходи, які вели на поверх, сильно постраждали, треба було йти з одного боку, щоб не важило дуже багато з іншого і щоб вони не провалилися. Тож ви уявляєте собі, що це був трагічний момент. Я вимагала, щоб все відмінили, але нам не дозволили це зробити. Ми зробили фотографію з сім’єю із потрісканими та зламаними сходами, в приміщенні не було жодного місця, тож реєстрація нашого шлюбу була здійснена в одному кутку великого залу.»
Не випадково організований в європейський рік активного старіння та солідарності між поколіннями мастерклас «Історії по-іншому» дав людям похилого віку з Румунії можливість поговорити мовою молоді. За словами бібліотекаря Маргарети Тетеруш, курси досягнули своєї цілі: «Це диво, тому що, загалом, літні особи люблять розповідати історії, люблять, щоб їх слухали. Проте цей проект дав інший вимір та колір мистецтву розповідати історії. Молоде покоління є поколінням, яке народилося поруч і разом з комп’ютером і я дізналася таки від молоді, настільки їм подобаються такі історії, які розповідають їм дідусі та бабусі по комп’ютеру».
Доказом того, що цифрові фільми завоювали як людей похилого віку, так і їхніх онуків, є бажання Корнелії Плоскару створити на комп’ютері новий фільм. Історія називатиметься «Від Фокшань до Мюнхена», в ній розповідатиметься про її двох онуків, один з яких живе в Румуні, а інший – в Німеччині, і вони мають всі мотиви гордитися своєю бабусею. (Іоана Стенческу, Людмила Дорош)
|
|
| |
WMA |
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
MP3 |
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
AAC+ |
|
|
48kbps : |
1
2
3
|
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
 Старий логотип ВСРР |
2025-04-04
Print
Слухати