|
|
 |
Архів:
|
|
| Міське читання |
| (2009-11-24) |
| Останнє оновлення: 2009-11-30 17:19 EET |
 Вівторок, 3 листопада. В двох вагонах бухарестського метро 60 молодих людей зайняли місця і витягли з сумки книгу. Відкрили її і почали читати. Шість з них підходили до пасажирів і пропонували і їм по книзі. “Будь ласка, беріть і читайте, це безкоштовно. Залиште лише своє ім’я на четвертій обкладинці і передайте далі, коли прочитаєте. Читайте, просимо вас, читайте, коли повертаєтесь додому, коли прямуєте на роботу.“ Приблизно таким є послання, яке молодь шле подорожуючим, що дивляться закам’яніло, не вірячи в те, що отримують книгу безкоштовно.
Їх знімають, фотографують, розпитують, що діється. Це не флешмоб*. Це кампанія, розпочата добровольцями Civika.ro, за підтримкою газети “Котідіанул“, а також “Метрорекс“, без дозволу якого проект міського читання не зміг би розгорнутися.
Адріан Чуботару є випускником факультету філософії і одним з ініціаторів проекту міського читання, разом з Даном Думітреску. Він каже, що в нього є особиста причина, яка спонукала його винести книги “на прогулянку“. “Я читаю вже багато часу. Раніше я не наважувався читати в громадських місцях, в громадських місцях, в засобах громадського транспорту я звик стояти на своєму місці і нічого не робити. Рішення читати є актом протесту щодо пасивності, якої ми, румуни, навчилися в громадських місцях. Я бачив, що в Європейських столицях люди дуже багато читають в метро, набагато більше, ніж ми в Бухаресті. І тоді мені прийшла ідея заохотити людей читати в метро шляхом імітації, пропонуючи їм книги. Читати в метро – це нормальна річ, це відпочинок. Те, що люди читають, шле сигнал іншим, що все-таки ми живемо в нормальній цивілізованій країні, де люди почувають себе в безпеці і досить розслаблено, щоб в громадському середовищі продовжувати читати.“
Перший випуск “Міського читання“ відбувся 25 травня – 15 червня 2009 року в партнерстві з веб-сторінкою Bookblog.ro, яка підтримує читання з допомогою рецензій і про яку ми розповідали вам нещодавно в передачі ВСРР. Як відреагували люди, які користувалися у вівторок метро? Про це розповість Адріан Чуботару: “Було три типи реакцій. Одні відмовились, інші були вражені, інші були приємно здивовані. В якийсь момент до нас підійшов охоронець метро і сказав нам, що ми не маємо дозволу продавати книги в вагонах. Ніхто не сподівався, що ми даватимемо книги пасажирам безкоштовно. На четвертій обкладинці книги є наклейка з надписом “міське читання, місто читає“. Декілька з наших друзів-добровольців побачили людей, які читали книги з нашою наклейкою, що стало для нас невеличким стимулом, в умовах, коли щодня в метро подорожують близько 700 тисяч людей. Крім цього, ми хотіли надихнути й інші міста провести такі акції. Ми отримали позитивні сигнали з Ясс, Тімішоари, Крайови, Констанци, де є молодь, яка захотіла заохотити до міського читання й мешканців їх міста. “
Кинувши погляд на покращення ролі книг, ставлення румунів до читання змінюється. Після сумного періоду, коли цілі бібліотеки, зібрані впродовж років, можна було побачити зібраними в картонних коробках, на тротуарах чи в кіосках антикваріату, над всім суспільством існує видимий тиск повернутися до читання. Проводяться обміни книгами у всіх великих містах, газети й журнали пропонують книги та серії енциклопедій для різного віку за скромну ціну. Важливі автори переопубліковані і до колекціонерства книг заохочують зі всіх сторін. Смаки й потреби румунів щодо книг, за які вони платять, стають все вишуканішими. Адріан Чуботару каже, що це може тільки порадувати: “Книга є й економічним продуктом, товаром. Мабуть, пропозиція книг від газет є лише виразом маркетингової стратегії. Крім цього, книга як предмет подешевшала, все більше людей почали читати. Читання стає й економічною метою. Начитані люди краще проявлять себе на ринку праці.“
Дослідження компанії Gfk Omnibus, зроблене в червні 2009 року на вибірці складом з приблизно 1.000 осіб міської та сільської місцевості, підтвердило хвилюючу ситуацію в способі життя переважної більшості громадян. В умовах, коли система освіти стає все слабшою, румуни все менше схиляються до самоосвіти та зміни соціальної поведінки. Для 40% населення читання є неіснуючою діяльністю, а інші 41 % беруть в руки книгу через дуже великі інтервали часу, якнайбільше раз на місяць. Практично, майже все активне населення країни не зацікавлене в покращенні освіти та інформуванні на оптимальному рівні.
Проект “Міське читання” не завершився. Кампанії, спрямовані на заохочення до читання в громадських місцях, відбуватимуться раз на два тижні. "Civika.ro" – це платформа незалежної соціальної ініціативи, яка об’єднує людей, готових пожертвувати кількома годинами в місяць для проектів, які переслідують зміну в соціальному плані. Активісти Civika.ro розпочинають проекти в таких галузях як Міський розвиток, Сільський розвиток, Освіта, Культура й мистецтво, Суспільство, Прикладна екологія чи Здоров’я.
флешмоб = цей термін описує групу людей, які збираються за короткий час в громадському місці для трохи незвичної діяльності на короткий час, після чого зникають. В основному, флешмоб організовується з допомогою інтернету. Правила флешмобу:
1) флешмоб триває не більше 10 хвилин від початку зустрічі до дисперсії;
2) флешмоб не є явною маніфестацією протесту;
3) ні в якому разі флешмоб не може мати наслідків чи посилань, які б заохочували чи закликали до насильства, недотримання законів, образ на адресу громадських чи приватних осіб;
4) ні в якому разі флешмоб не повинен бути в конфлікті з діючими законами.
(Андрея Демірджан, Людмила Дорош)
|
|
| |
WMA |
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
MP3 |
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
AAC+ |
|
|
48kbps : |
1
2
3
|
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
 Старий логотип ВСРР |
2025-04-04
Print
Слухати