|
|
 |
Архів:
|
|
| Про дослідження та дослідників |
| (2012-06-05) |
| Останнє оновлення: 2012-08-07 13:40 EET |
 Наприкінці травня трішки незвичайний захід нагадав нам про незвичайне та маловідоме місце Бухареста: IV Національний конгрес дослідників та винахідників, який пройшов у Національному технічному музеї ім. Дімітрія Леоніди. Конгрес із гостями як із країни, так і з-за кордону на тему дослідництва викликає інтерес у світі, схвильованому економічною кризою, в якому дослідництво, здається, вийшло з моди.
Ми запросили до мікрофону Лауру Марію Албані, директора Національного технічного музею ім. Дімітрія Леоніди, яка розповіла про Національний конгрес дослідників та винахідників: ”На Національному конгресі дослідників та винахідників Румунії обговорюється наукова діяльність та винаходи нашої країни та заходи, добрі чи погані, які слід вжити і те, що повинно б відбутися. Шукаються рішення для покращення ситуації дослідництва в Румунії. Як Конгрес, так і Ярмарок інвентики, який проходить в той же час у нашому музеї, надають дослідникам та винахідникам, присутнім на цих заходах, можливість переконати, а також позмагатися між собою, показати світу та Румунії, що і у нас це можливо. Є програма захисту румунських ресурсів відродження національної економіки для науки та свідомості та оригінальна система виведення із застою національної економіки. Є дослідники, існує дослідження та дослідницькі установи. Ці установи недофінансовані, так що ресурси є мінімальними, а робота нелегкою.”
Паралельно з Конгресом, Ярмарок інвентики намагається заохотити як знавців, так і просто зацікавлених осіб. З подробицями знову Лаура Марія Албані, директор Національного технічного музею ім. Дімітрія Леоніди: ”Ярмарок є цікавим і захоплюючим, тому що на ньому зустрічаєш румунів, які приходять із власними ідеями. Наприклад, Давідон Іоан представляє пристрій, який попереджає про землетруси. Це не означає, що цей пристрій конкурує з великими інститутами, які займаються такими питаннями, але це власна система. Квантовий підсилювач, який працює на безкоштовній енергії, екран телефону, який захищає від радіації, адже всі ми говоримо по телефону, отже, в якийсь момент і ми страждаємо від цієї радіації, магнетичне добриво, яке збільшує продуктивність на 30-40%, устілки анти-стрес. Агентство технічних досліджень та військових технологій присутнє також з новими інноваціями в оснащенні армії, санітарному та радіологічному, а також із спеціальними костюмами та жилетами для збройних сил.”
Але конгрес та ярмарок тривали лише декілька днів, упродовж яких ми мали можливість ознайомитися з дивами постійної колекції Національного технічного музею ім. Дімітрія Леоніди. Музей був заснований професором, інженером Дімітрієм Леонідою в 1909 році. Будівля музею, розташована в столичному парку Кароля, є частиною виставкового комплексу, зведеного на початку минулого століття. Музей має понад 6.500 експонатів з таких галузей як механіка, електрика, хімія, електротехніка, тепло, освітлення, кіно, телекомунікації, обчислювальні машини, гідравлічні та аерокосмічні машини, типографія та друкарські машини, двигуни та промислові машини, наземний транспорт.
Лаура Марія Албані представила декілька найцікавіших експонатів з постійної колекції музею: ”Ми маємо унікальну спадщину в Румунії, так що дуже важко назвати її всю. Наведу вам один приклад. Ми маємо першу машину зі струменем, відому світу. Це сфера з двома врегулюваннями, розташованими на 180 градусів, повітря під тиском проходить через ті два врегулювання і спричиняє рух сфери, розташованій на вісі. Маємо й ефектний автомобіль-екіпаж Олдс Патент з 1889 року, який колись їздив по Бухаресту з величезною швидкістю на той час - 15 км на годину, сигналячи голосно на будь-яку перешкоду на своєму шляху. Ми маємо в нашому музеї першу електростанцію, яка була використана в Румунії, всього через 6 місяців від початку освітлення міста Нью-Йорк в 1882 році Едісоном. Її можна побачити тільки в Технічному музеї. У 1964 році, коли Уокер Чіфлер, президент компанії Едісон із США, відвідав Технічний музей, він запитав, що б міг подарувати музею, щоб узяти динамо-машину Едісон, яка освітлювала Національний театр з Бухареста. Відповідь була: "угода неможлива, враховуючи унікальність самого об'єкта». У нас є звуковий двигун Ґоґи Константінеску, перший аеродинамічних автомобіль у світі, побудований і запатентований Аурелом Перцу в 1923 році в Німеччині. Його форма у вигляді падаючої напівкраплі води є й сьогодні майже ідеальним дизайном будь-якого транспортного засобу в русі. Відомі батареї К із золотими і платиновими електродами, які ставлять під сумнів другий закон термодинаміки, тому що вони працюють і сьогодні. І багато інших, навіть не знаю, про що розповісти вам у першу чергу. Ми захищаємо дослідництво, а в музеї зберігаємо його.”
Якщо згадаємо ще й макет літака Вуї, який 18 березня 1906 року вперше у світі піднявся в небо над Монтессоном (Франція) лише бортовими засобами без сторонньої допомоги, як і перший літальний індивідуальний апарат, розроблений та запатентований румунським винахідником Юстіном Капрою в 1958 році, то, гадаю, що ми переконали вас у тому, що існує дослідження і в Румунії і що румунських дослідників усіх часів треба знати та цінувати. (Ана-Марія Кононович, Людмила Дорош)
|
|
| |
WMA |
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
MP3 |
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
AAC+ |
|
|
48kbps : |
1
2
3
|
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
 Старий логотип ВСРР |
2025-04-04
Print
Слухати