|
|
 |
Архів:
|
|
| Транскордонна співпраця у Дунайсько-Чорноморському регіоні |
| (2012-05-24) |
| Останнє оновлення: 2012-06-10 14:45 EET |
У четвер, 17 травня, в Бухаресті неурядова організація “Eurolink - House of Europe”, організувала форум "Стратегічне злиття між Чорним морем і Дунаєм: можливості для нових інноваційних інвестицій". Захід, що пройшов під егідою Європейської Комісії та Організації чорноморського економічного співробітництва, було проведено з нагоди Дня моря – європейської ініціативи, покликаної привернути увагу громадськості до ролі, яку відіграють моря для життя сучасної Європи. Учасники форуму обговорили проблеми і перспективи розширеного Дунасько-Чорноморського регіону.
Присутні на форумі наголосили на ролі і важливості Дунайської стратегії – довгострокової політики ЄС щодо вирішення проблем Дунайського макрорегіону. Вона була розроблена за прикладом Балтійської стратегії. Згідно цьому проекту 14 дунайських держав до 2020 року мають реалізувати близько 200 проектів, пов’язаних із чотирма основними напрямками: об’єднанням Дунайського регіону з точки тору транспорту, енергетики, туризму і культури; захистом довкілля в Дунайському регіоні; сприянням процвітанню та зміцненням позиції Дунайського регіону, зокрема шляхом досягнення політичної стабільності в регіоні, спільної роботи для забезпечення безпеки та боротьби зі злочинністю.
Говорячи про цілі стратегії, голова НУО Север Аврам зазначив: “Головні пункти інтересу Дунайської стратегії мають міжнародний характер, тобто виходять за межі національних та європейських кордонів. Наприклад судноплавство на Дунаї є питанням що стосується всіх дунайських країн. Не можна обмежуватися лише певними країнами. Так само й захист довкілля, або точніше управління надзвичайними ситуаціями, які створюють загрозу для довкілля. Є численні чутливі питання, які не можуть бути вирішені без єдиного транскордонного підходу. І невостаннє слід згадати про новий підхід до розвитку туризму. Потрібно розвивати туризм, що має загальну підтримку та зосереджується на використанні потенціалу спільної історичної, культурної, релігійної спадщини. Наприклад, Україна та Румунія мають території, які у певний період часу входили до складу інших держав, мінялася їх приналежність, але об’єкти, що знаходяться там, мають архітектурну чи духовну цінність, наприклад спільні православні цінності, і лише єдиний інтеграційний підхід, із потужним інтегратором, яким намагається стати Єврокомісія через проект „Interregio” може дати необхідну послідовність та зміст у таких проектах.”
Особлива роль в розвитку цих процесів належить транскордонному співробітництву. Йдеться про співпрацю між прикордонними районами Євросоюзу та сусідніх країн, в межах яких шляхом економічної, культурної та гуманітарної взаємодії реалізуються конкретні транскордонні проекти, вирішуються проблеми зайнятості, розвитку інфраструктури, екології тощо. На цьому наголосив і голова неурядової організації “Eurolink - House of Europe” Север Аврам: “Транскордонні проекти мають дуже важливу доповнюючу роль, тому що в дійсності деякі політики ЄС, як наприклад Східне партнерство, що включає Україну та Р.Молдова, намагаються створити певні приклади, своєрідний магніт, економічного фінансового приваблення та нові приклади, які поступово б змінили не лише менталітет певної еліти, а й практичний, прагматичний менталітет пересічних громадян. І цього можна добитися лише за допомогою конкретних проектів, які б сприяли покращенню спілкування, налагодженню діалогу, практично підготували відповідні країни до приєднатися до Європейського Союзу.”
У цьому контексті румунський депутат Європейського парламенту Петру Лухан відзначив переваги Програми транскордонного співробітництва 2007-2013 рр., через яку ЄС виділив приблизно 450 мільйонів євро на покращення інфраструктури, культури, соціального середовища в прикордонних зонах, в тому числі на північно-східному кордоні Румунії, відповідно на кордоні з Україною та Молдовою. Водночас, за словами румунського європарламентарія в подальшому Євросоюз має більш амбітні проекти, серед яких і трансєвропейський транспортний коридор Софія-Бухарест-Сучава-Київ. "У новій бюджетній стратегії на період з 2014 по 2020 роки передбачено створення трансєвропейських коридорів транспортної інфраструктури, зокрема автострад і швидкісних залізниць, а також створення стратегічних регіональних аеропортів, які б зв’язували великі економічні центри, відповідно Кишинів у Р. Молдова та Київ і Львів в Україні, з Європейським Союзом. Це стратегічна ціль ЄС." (Василь Каптару)
|
|
| |
WMA |
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
MP3 |
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
AAC+ |
|
|
48kbps : |
1
2
3
|
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
 Старий логотип ВСРР |
2025-04-04
Print
Слухати