На початку вересня, упроводж 14 років, на Бухарестському Південному вокзалі зупиняється на кілька годин легендарний поїзд Східний Експрес. Так називається залізничний маршрут далекого сполучення, яким спочатку управляла компанія Internationale des Wagons-Lits. Цей маршрут часто змінювався. Спочатку Східний Експрес планувався як звичайний залізничний маршрут, проте з часом назва стала синонімом до подорожі з розкішшю. Східний Експрес з'єднує Париж зі Стамбулом.
Подорож триває 6 днів і 5 ночей і кожні 24 години, проведені в поїзді, коштують понад тисячу євро. У наші часи, коли за 13 годин можна перетнути сім морів та океан і дістатися до світу, де час стікає по-іншому, цю подорож можна вважати ексцентричною. Проте з року в рік кількість тих, хто бажає проексперементувати цей сухопутний круїз, стає все більшою. Звичайно ж, на вхід цього казкового поїзда у Південний вокзал не можна було не звернути уваги. Журналісти, кінооператори і просто люди різного віку з терпінням чекали прибуття відомого Східного Експресу, не сердячись за 20-хвилинне запізнення. Коли ж він нарешті прибув, крім елегантності чорних вагонів, блиску та прозорості вікон, ті, хто чекав на нього, змогли заглянути в світ 30-тих років, коли подорож поїздом означала неабияку річ.
Вінсент Гуілом, операційний директор компанії, яка відновила Східний Експрес, був серед присутніх на пероні. Він люб’язно погодився сказати кілька слів про поїздку в минуле. “Раз у рік, наприкінці серпня, ми відновлюємо початковий маршрут, який починається з Парижа та пролягає до Стамбула із зупинкою в Будапешті, Бухаресті та Варні. Цього року ми здійснюємо вже 14-ту подорож. Через два дні ми прибудемо до Стамбула. Наші пасажири пробудуть ніч в Бухаресті. Цього ранку вони вже побачили Сінаю, яка їм дуже сподобалася і видалася їм прекрасною. Цей поїзд – справжній, ці вагони 30-тих років були повністю відреставровані. Пасажири сходять з поїзда, роблять екскурсію по місту і потім мають урочисту вечерю в готелі, а завтра рано вранці ми відбудемо, тому що до полудня нам слід прибути до Варни. У цій подорожі беруть участь 85 пасажирів. Персонал одягнений в уніформу, дуже подібну до уніформи тих минулих часів. Квиток є досить дорогим, тому що туди входить й оплата номеру в готелі, прогулянки, відвідування виставок, трансфер. Проте це надзвичайна подорож, це подорож в минуле, яка дозволить прожити життя так, як жили люди в 30-ті роки, і відкрити для себе дуже приємним шляхом всі ці столиці Центральної та Східної Європи.“
Хто ж подорожує? Це особи різного віку: є й молодь, є й пенсіонери, подружжя та самітні, молоді подружжя, які обирають подорожувати Східним Експресом у медовий місяць, чи подружжя, які святкують ювілей шлюбу. Люди вибирають цей поїзд з різних нагод. Звичайно, серед них є й багаті особи, але є й ті, які впродовж років збирали гроші, щоб здійснити цю подорож. Незважаючи на велику вартість квитка, щоб здійснити цю подорож, бажаючі мають постояти в черзі.
Проте ті, кому пощастило подорожувати Європою в вагонах цього чудового поїзда, кажуть, що подорож заслуговує кожен виплачений гріш. Принаймні, так сказав мені в понеділок на пероні Південного вокзалу Едвард Міллар з Техасу. “Це просто надзвичайно, вагони дуже гарні, обладнані як в 1930 році, екіпаж дуже ввічливий, всі добре знають свою роботу, їжа є дуже смачною, все йде дуже добре. Усе це вартує заплачених грошей. Я раджу цю подорож всім тим, хто хоче побачити Європу з одного кінця до іншого, це дуже приємний спосіб подорожувати. Я завжди мріяв здійснити подорож на Східному Експресі, ще відколи був дитиною. Я побачив фільм “Вбивство в Східному Експресі”, і мені захотілося побачити, як воно є, і мені це здається надзвичайним. Не сталося жодного вбивства, але наші фігури постраждали, тому що нам дають по п’ять страв і щовечора ми відправляємося в ліжко нагодовані до відвалу...”
По килиму, яким були вкриті сходинки, пасажири почали проходити до машин, які відвозять їх до готелю. Серед щасливих подорожуючих були як молодь з футболками із надписом "rock'n'roll", так і благородні пани похилого віку з дамами під руку. Персонал поїзда, як і подорожуючі, складається з сучасної Вавилонської башти. Лишившись позаду, розмовляючи то італійською, то французькою чи англійською, вони намагалися якнайскоріше підготувати звільнені від пасажирів вагони, поки поїзд знаходиться на вокзалі. Наступна зупинка? Варна. Наступна зупинка в Бухаресті? Наступного року, в той же час.
(Автор: Андрея Демірджан, переклад: Людмила Дорош)
|