Про це розповів нам Тіберіу Казачок, людина, яка займається іміджем цього ... культурного акту. «Метою Селянського ярмарку є переконати людей повернутися до традиційних місцевих виробів. Для цього ми запрошуємо місцевих виробників прийти зі своїми виробами. Йдеться про дрібних виробників та свіжі традиційні вироби, зроблені впродовж тижня. Ми намагаємося допомогти їм приєднатися до процесу сільського розвитку. Існують кошти від ЄС, що можуть допомогти у виробництві їх домашніх продуктів, але до супермаркетів вони не можуть дійти. Тому ми й вирішили створити цей не зовсім звичайний ринок.»

Селянський ярмарок є реакцією на той факт, що місцеві виробники майже зникли. Тепер не тільки в Бухаресті, а й по всій країні маємо справу з адаптацією малого виробника. Він перетворився на торговця, як пояснив мені Тіберіу Казачок: «Понад 70% овочів, які є на ринку, походять з імпорту. Румунські фрукти та овочі можна знайти з травня до осені, решта – імпортуються. Продавці цих овочів та фруктів зазвичай кажуть, що вони румунські, незважаючи на сезон, але насправді вони імпортовані. Вони кажуть так, бо знають, що люди шукають румунські овочі, це ще лишилося в нашій культурі: хочу їсти “наше”, що є “смачним”.»

Нам важко описати словами смак виробів з Селянського ярмарку. Крім овочів, там можна знайти ковбасу з часником, базиліком, копчені товари, сальтисон, кров’яну ковбасу, пастраму, окорок, сало та шкуру, козонаки, домашній хліб, горілку, сирні вироби, форель у хвої, грибну закуску, повидло із слив Тополовень та інші смачності, від яких у нас течуть слиньки від простого їх переліку. Не кожен може продавати на Селянському ярмарку, як розповів мені Тіберіу Казачок. Виробники потрапляють туди тільки за рекомендацією і після проходу підготовчої програми по відносинам з клієнтами. «Ми намагаємося залучити малого виробника, який робить ту бринзу, ту ковбасу разом з його сім’єю, а не посередників. Ми хочемо, щоб публіка зустрілася на ярмарку з ними, а не з виробами. Коли йдеш до супермаркету, дивишся на вітрину і бачиш виріб певного кольору і з певним знаком. Ми з самого початку хотіли передати й історію тих людей. Вони повинні розповісти про те, хто вони такі, про свої рецепти, як виготовляють продукти, словом, поговорити з людьми, які від них купують.»

Минулого року було заснованє Національне управління румунських традиційних та органічних виробів. Його місією є надання допомоги румунським виробникам зареєструвати свої традиційні вироби. На даний момент було зареєстровано понад 1500 виробів. Два тижні тому в Брашові відбувся ярмарок традиційних виробів під назвою “Від Землі”, через кілька місяців буде проводитися ярмарок і в м. Клуж. Установи почали реагувати, починається масовий рух. Запропоновані на ярмарку вироби іноді є дорожчими, ніж в супермаркеті. Тіберіу Казачок пояснює, що більша ціна є оправданою: «Треба застосувати різні маркетингові трюки: купони, премії для тих, хто буде десятим біля каси, які застосовують супермаркети. Ми цього не можемо зробити. Крім того, важко передати ідею про те, що людина долає сотні кілометрів, подорожує вночі, щоб рано вранці бути за прилавком, що в приготованому ним рецепті немає хімічних інгредієнтів. Декому вироби здаються задорогими, але дивитися лише на ціну є помилкою. Ми намагаємося зорганізувати заходи і отримати додану вартість. Три тижні поспіль ми пропонували супи, як вдома у мами... Вони були дуже смачними. На довгому столі були хліб, цибуля та гіркий перець. Це був вдалий експеримент. Ми прагнули, щоб крім того, що людина прийде купити їжу, вона сіла б за стіл із двома-трьома друзями.»

Щоб залучити клієнтів, Селянський ярмарок став і європейським. Крім традиційних румунських виробів на деяких прилавках можна було скуштувати й італійські чи французькі делікатеси, від віслюкової ковбаси з регіону Овернь до сирів з півдня Італії. І щоб все було як найпривабливішим, мешканці Бухареста були запрошені приїхати на ринок на велосипедах. Позитивні реакції клієнтів – вже вірних – щодо Селянського ярмарку свідчать про те, що румунське суспільство дозріло – до такого висновку прийшов Тіберіу Казачок: «Румунська публіка поділилася на різні сегменти, вже більше року є в моді бути екологом, шукати біо-вироби, традиційні вироби, сидіти на траві. Коли румунське суспільство досягло певного рівня розвитку, воно почало вибирати. Частина, десь 10-15%, вже не ковтає будь-що, коли йдеться про культуру чи споживання харчових продуктів, вони почали вибирати, стали уважнішими і борються та підтримують інші напрямки стосовно власного споживання.»

(Автор: Андрея Деміржан, переклад: Людмила Дорош, фото: Селянський ярмарок )