|
|
 |
Архів:
|
|
| Культурні зв'язки між румунами та українцями мають глибокі історичні корені |
| (2012-03-29) |
| Останнє оновлення: 2012-04-11 23:06 EET |
 Відзначення 20-річчя встановлення дипломатичних відносин між Румунією та Україною стало доброю нагодою для підбиття деяких підсумків двосторонньої співпраці та окреслення перспективи їхнього подальшого розвитку. Про це та, зокрема про співробітництво в галузі культури між румунами й українцями нам вдалося поговорити із сьогоднішнім гостем нашої рубрики, академіком Румунської академії, колишнім міністром культури та культів Румунії Резваном Теодореску.
Палкий шанувальник української культури, він розповів, що зацікавився і почав вивчати Україну і особливо Галицьке князівство ще в ранньому юнацтві. «Мій зв’язок з Україною давній, з років юнацтва, коли я ще не бував в Україні. То був сталінський період. Усі мої друзі, знайомі, мріяли про Нью-Йорк, Париж, Лондон, я однак мав два бажання: побачити Галич та Білгород-Дністровський. У 1959-60 роках, коли мене виключили з університету за антирадянське ставлення, я розповів про це кільком моїм друзям. Вони мені сказали тоді: Ти що божевільний, вони знаходяться в СРСР? А я відповідав: Ні! Вони знаходяться в Україні! Нещодавно я написав есе під заголовком "Передпокій Україна", в якому наголосив на плутанині між Росією та Україною, яка є й зараз. Навіть і назва «Україна» означає «на окраїні», на окраїні слов’янського світу, східних слов’ян. Коли виступаю як в Румунії, так і на Заході на конференціях про геополітику східноєвропейського простору, я завжди наголошую на тому, що з одного боку є Південний схід Європи, створений з Балкан та румуно-бессарабського простору, а з іншого - україно-російський простір, який складається з двох частин.»
Академік Резван Теодореску стверджує, що політичні й особливо культурні зв'язки між українцями та румунами мають глибоке коріння та пережили справжній розквіт в добу сходження на престол у Києві нащадка молдавських господарів Петра Могили. «Відносини між румунським та українським просторами слід розглядати в європейському контексті. Не йдеться лише про двосторонні відносини, наші стосунки не тривали лише від Євдокії Київської та Штефана Великого і, скажімо, до часів Петлюри. Ні. Це європейські відносини. З іншого боку, Росія завдячує українському простору, Криму та Києву, хрещенням росіян. І відповідне хрещення, як ми показали, мало зв’язки з Добруджою та з румунським простором загалом ще з Х та ХІ століть. Мало кому відомо, що Петро Могила з його знаменитою Києво-Могилянською колегією, створеною в дусі латинського православ’я, зблизив православ’я з польським католицизмом. То було своєрідним спротивом Росії і про це треба говорити. То було політичною спробою Петра Могили, племінника румунського господаря, покладаючись на польську католицьку еліту, протистояти російській експансії. З іншого боку, Росія, російські вчені визнають і зараз, скільки завдячує Києву епоха Петра Великого. Американський історик Пітер Шугар писав навіть про те, скільки завдячує Петро Великий Великому Петру (Ред. Могилі).»
Резван Теодореску завжди сприяв взаємному вивченню історії, літератури і культури обох країн. Водночас він переконаний, що історично, культурно та геополітично Україна належить до спільної європейської сім'ї націй. «Як представник ЮНЕСКО, в ході дискусій в НАН України, я сказав, що на мій погляд український простір з геополітичної точки зору зв’язує східнослов’янський простір та південний схід Європи, що складається зі слов’янського, грецького та румунського просторів. Видатний німецький геополітик Руберт фон Шумахер визначав південний схід Європи як простір, що знаходиться між найпівнічнішою точкою Адріатики - Трієсте та найпівнічнішою точкою Чорномр'я - Одесою. Отже забезпечуючи зв’язок між Середземноморсько-чорноморським світом і російським простором Україна грає фундаментальну роль. І незалежно від того, буде чи не буде членом Європейського Союзу, Україна є безсумнівно європейською країною.» (Василь Каптару)
|
|
| |
WMA |
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
MP3 |
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
AAC+ |
|
|
48kbps : |
1
2
3
|
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
 Старий логотип ВСРР |
2025-04-04
Print
Слухати