|
|
 |
Архів:
|
|
| Голіаф покинув Румунію |
| (2012-03-13) |
| Останнє оновлення: 2012-03-19 16:13 EET |
Голіаф є першим румунським наносупутником, зробленим дослідницьким консорціумом під керуванням Румунського космічного агентства. Перший активний румунський штучний супутник Голіаф був виведений на орбіту у лютому цього року в рамках першого запуску ракети Вега Європейського космічного агентства з космодрому Французька Гвіана. Голіаф має форму куба зі стороною 100 мм, вагою 1.062 грамів та потужністю в 2 Вт.
Маріус-Іоан Пісо, Голова Румунського космічного агентства та директор проекту Голіаф, розповів про історію штучного супутника: «Все розпочалося з потреби створення нової команди для будівництва космічної технології. У цьому відношенні Румунія, як і інші колишні соціалістичні країни, втратила зв’язок з космічними дослідженнями після розпаду радянського блоку, з яким співпрацювала раніше. З 1991 року Румунія відкрилася до Європейського космічного агентства (ЄКА) і через 18 років нам вдалося стати його членом. Після Чеської Республіки, ми є другою країною, яка стала членом ЄКА. 18 років – це небагато, Австрії, Фінляндії та іншим країнам було потрібно приблизно стільки ж років. Будівництво штучних супутників потребує висококваліфікованих людей. Нашим рішенням було підготувати їх з нуля, тобто ми почали із студентів. Ми знайшли групу студентів, підготовлених та заохочених для участі в студентських проектах ЄКА, після чого за підтримкою національної дослідницької програми ми створили ядро наносупутників. Ми мали підтримку з боку американських університетів, з якими найдавніші з нас мають дуже добрі зв’язки. З цією основою у 2005 році студенти, які вже не були студентами, та старші дослідники виграли проект в рамках національного науково-дослідницького плану, який було названо Голіаф. Проект полягав у будівництві наносупутника, у тому числі й пов'язаної з ним інфраструктури. Наприкінці проект Голіаф записали до конкурсу ЄКА, щоб виграти місце для запуску в першому польоті ракети Вега, третьої європейської ракети, збудованої від 1975 року дотепер».
Таким чином, Румунія стала актором у світовій космічній галузі. Важливою складовою місії космічних запусків є розвиток наземної інфраструктури у двох різних місцях: платформа Меґуреле (біля Бухареста) та Мерішел (біля Клужу). Комунікаційні центри включають обладнання радіопередачі та радіоприйому, антени та системи автоматичної орієнтації, які будуть використовуватися в операційних етапах супутника. Маріус-Іоан Пісо пояснить важливість присутності румунського штучного супутника у всесвіті: «Із запуском цього супутника Румунія володіє власністю у космосі. Це підвищує повагу до нашої країни в організаціях як ООН, Світова організація телекомунікацій та космічного кола. Для нас це перший космічний об'єкт, повністю інтегрований в Румунії. Актуальні системи засобів масової інформації не можуть існувати без супутників. Супутники мають різні види програм для прогнозування складних явищ як стихійні лиха, для моніторингу сільського господарства. Супутники керують системами орієнтації GPS. Крім цього, ці супутники «виробляють» науку: через небагато часу ми дізнаємося, що в нашій сонячній системі існувала інша форма життя, навіть якщо вона була примітивна. Космічні системи використовуються для охорони нашої планети проти можливих зіткнень з астероїдом».
Супутник Голіаф, розроблений за міжнародним стандартом CubeSat, пропонує зробити високоякісні зображення, вимірювання дози радіоактивного випромінювання та потоку мікрометеороідів, передачі даних до наземних станцій для аналізу та наукового розповсюдження. Одним з другорядних цілей є знайдення у космосі підсистем, розроблених для повторного використання та подальшого розвитку в майбутніх місіях. Біля мікрофону знову Маріус-Іоан Пісо: «Зараз на земній орбіті є не більше 1.100 активних предметів і декілька тисяч неактивних. Існує не більше 15 супутників таких розмірів і кожен новий супутник приносить з собою щось. Голіаф є початком, за ним підуть його брати, це нова концепція. В той же час важливо, що він був зроблений молоддю, яка працює в Румунії, і це найсерйозніше досягнення нашої країни в цій області».
Аерокосмічні інженери, інженери-електроніки та інженери космічних технологій об’єднали свої зусилля, щоб зробити можливою цю прем’єру. Супутник пройшов дуже багато тестів. Перш ніж інтегрувати його на ракеті Vega у Французькій Гвіані, супутник піддавали вібраціям, проводили термічні тести від дуже сильного холоду до дуже високих температур та вакууму. Запуск на орбіту румунського наносупутника транслювався в прямому ефірі на веб-сторінці Румунського космічного агентства (міжурядова організація, заснована в 1975 році, яка має 19 країн-челів: 17 країн із ЕС, плюс Швейцарія та Норвегія), чиїм членом Румунія стала з лютого 2011 року.
(Ана-Марія Кононович, Людмила Дорош)
|
|
| |
WMA |
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
MP3 |
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
AAC+ |
|
|
48kbps : |
1
2
3
|
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
 Старий логотип ВСРР |
2025-04-04
Print
Слухати