Першим нашим гостем є Дан Маноліу. З багатим досвідом керівника румунської делегації, Дан зізнався, що цьогорічний випуск йому здався найсильнішим з тих, в яких він взяв участь дотепер. І не дивно. У фінансовому плані цьогорічне Євробачення в Москві отримало рекордний бюджет: 42 мільйони доларів. Від Дана Маноліу я дізналася, що наш бюджет був кризовим. «Ми були в режимі жорсткої економії бюджетних ресурсів. Ми зрізали деякі витрати і додали до інших. Ми додали більше до шоу, але все одно наша сума в порівнянні з їхнім бюджетом та бюджетом інших країн здається просто смішною. Румунське телебачення не може бути звинувачене в тому, що не інвестувало, до тих пір, поки ми намагаємося вже кілька років знайти спонсорів. Наприклад, і грецьке телебачення не інвестує багато, хоча турне по просуванню співака Сакіс коштувало близько мільйона євро. Ця сума була витримана різними грецькими компаніями. І вони інвестують дуже багато, тому що цей фестиваль сприяє покращенню їхнього іміджу. Марно ти мучишся щороку створити належний імідж впродовж трьох хвилин, якщо наш загальний імідж є поганим.»

В іміджі справа, чи ні, але після конкурсу почали линути звинувачення на адресу композитора, автора тексту чи навіть організаторів. «Румунське телебачення, на жаль, приперте до стінки, розстріляне та розшматоване по-різному, тому що і воно помиляється і не протестує. Усі дозволяють собі знущатися над роботою інших людей. До того часу, поки й ми не матимемо сміливості зробити і відповісти за зроблене, це буде повторюватися. Проте ми хочемо бути уважними, щоб не розсердити композиторів, виконавців. Як ми можемо вирішити, що наступного року нас буде представляти Хорія Бренчу? Чому інші можуть це зробити? Чому в Англії можна було зробити по-іншому, без голосування? Та їхній цьогорічний виступ був найкращим за останні 5-6 років.»

І все з Англії надійшла і найцікавіша новина. Елена Ґеорґе була звинувачена британським таблоїдом у тому, що вона співала під фонограму. Про реакції дізнаємося саме від нашої представниці на Євробаченні: «Зараз ми ще знаходимося на початковій стадії з нашим адвокатом і намагатимемося розв’язати цю проблему. Це ж аберація. Не треба бути фахівцем, щоб зрозуміти, що в конкурсі такого рівня не може йти мова про фонограму. Якщо до тепер я не з’явилася на телебаченні та радіо з аргументами, щоб розповісти про Євробачення, то це лише тому, що я не повинна нічого нікому доказувати. Я не хотіла присвячених цій проблемі передач, статей, тому що переконана, що всі шукають сенсації. Євробачення є важливим європейським конкурсом і для нашої країни, але, на жаль, переважна більшість подають його поруч із скандальними заголовками.»

Елена довела, що хотіла довести, але в десятку ми не потрапили, як сподівалася переважна більшість. Ми отримали максимальну оцінку від Республіки Молдова, завдяки якій ми піднялися в рейтингу, але не вище 19 місця. Я спитала Елену про її враження щодо голосування: «З того, що я побачила й почула, було більше критеріїв. Музика не була обов’язково на першому місці. Як ми, так і ви, були дуже здивованими. Те, що бачили ви по телевізору, бачили й ми. Голосування не мало ніякого зв’язку з тим, що відбулося на сцені. Конкуренти були шоковані, вони думали, що ми увійдемо в десятку. Як організатори, так і фахівці казали, що бачать нас в десятці, якщо не в п’ятірці. Врешті-решт, не знаю, якими були критерії, і зараз це мене вже не цікавить. Хочу залишитися з гарними спогадами, які збережу в своїй душі. На сцені я почувалася дуже добре, звук був дуже добрим, організація також. Цей досвід мені буде дуже корисним в професійному плані. Мені вдалося стримати емоції перед такою кількістю людей, і для мене той факт, що я співала добре, є найголовнішим. Як і те, що люди, які зустрічаються зі мною по вулиці, обіймають мене і вітають з поверненням, кажучи, що вони пишаються тим, що я представила їх на Євробаченні. Ці речі є для мене найважливішими.»

Від Елени Штірбеску, члена румунської делегації в Москві, я дізналася, що атмосфера в кулісах не була такою, як колись: «Не було того божевілля, як в минулі роки. Ніхто не побажав нам надписом на дверях роздягальні успіхів. Минулі роки на дверях роздягалень було написано «успіху!», було намальовано сердечка. Усі були щасливими, була загальна радість. Цього року мені здалося, що кожен представник хотів, як ніколи, виграти і відчував, що це є можливим.»

Але не бракувало й пригод. Усі ми пам’ятаємо трон, на якому з’являється на сцені Елена Ґеорґе. Від Елени Штірбеску я дізналася, що при перевезенні було кілька проблем: «Під час перевезення трон трішки пошкодився і його треба було відремонтувати. Дан Маноліу є випускником образотворчих мистецтв і знайшов вихід: піти до аптеки й купити бинти. Так трон було відремонтовано. Його пофарбували і він був, як новий. У нас були необхідні фарби. Російський водій, який спинився біля аптеки, не розумів, чому ми спиняємося там. Він думав, що хтось зламав руку і повторював, що треба йти до лікаря. Це був перший рік, коли в нас було все, що ми хотіли, і організатори дійсно допомагали нам щоразу, коли нам було щось необхідне.»

Ось і пройшов ще один випуск Євробачення. Тепер Норвегія, переможниця, має складне завдання: організувати шоу, що дуже важко може наблизитися до цьогорічного в Москві. Румунія сподівається в 2010 році на краще місце – потрапити хоча б у першу десятку.
(Автор: Данієл Оня, переклад: Людмила Дорош)