Киньмо оком на Ніч музеїв з 2008 року. За маршрутом тих 12 бухарестських музеїв, включених в ніч музеїв, минулого року діяв спеціальний автобус, який полегшував доступ відвідувачів, який був безкоштовним. Переглянемо декілька заходів минулого року. У Музеї геології відвідувачі ознайомилися з "Індійською ніччю" з допомогою фотографій, музики та кулінарного мистецтва, а Музей румунського селянина запропонував публіці відео-музично-гастрономічний вечір, на який було запрошено артистів, а також виставку традиційного мистецтва та представлення фотоальбому. У Музеї "Джеордже Енеску" було представлено сольні концерти, музичні композиції, релігійну музику та документальні стрічки про майстра Енеску, в той час як Музей мистецтв відтворив для відвідувачів атмосферу з помешкання міжвоєнних колекціонерів. Національний музей мистецтв підготував програму "Сповідь в ім’я мистецтва", яка включила вистави театральної анімації, відеопроекції, гру між світлом і звуком та відвідування виставки старовинних костюмів. Останнім заходом вечора була розвага на терасі Національного музею сучасного мистецтва, де можна було відвідати виставки "Animations/Fictions" та Брако Дімітрієвіч.

Для організації та координації стількох заходів потрібно багато тижнів підготовки. Я спитала Аліну Питру, якою є Ніч музеїв по той бік барикади: ”Кожен музей, організовуючи ці заходи, намагається використати цінність їхніх колекцій та залучити нову публіку. Ніч проти неділі є найкращою для прогулянки, і тобі просто хочеться обійти всі музеї. Це багато роботи, але задоволення від переповненого двору чи галереї, чи від оплесків на виставі є дуже великим.”

Що ж підготували цього року румунські музеї? До програми «Білі ночі 2009» було залучено такі установи як Музей національного мистецтва Румунії, Національний музей села ”Дімітріе Густі”, Музей мистецтва, Національний музей геології, Музей "Джеордже Енеску", Національний музей історії Румунії.

Проте не тільки в Бухаресті була організована біла ніч музеїв. З нагоди 170-річчя від дня народження першого короля країни та 140-річчя від його одруження з принцесою Єлізаветою де Вільд 16 травня 2009 під час ”Ночей музеїв” відвідувачів запросили до виставочних залів замку Пелеш на вернісаж тимчасової виставки під назвою ”Карол І та Єлізавета, монархи Румунії”. Виставка ставить собі за мету підкреслити особистість Кароля І, засновника сучасної Румунії, а також Єлізавети, відомої під літературним псевдонімом Кармен Сільва. Було виставлено п’єси пластичного та декоративного мистецтва, спогади та історію, об’єкти культурної спадщини М.Н.Пелеша, об’єднуючи таким чином образ монархів. Програма музею затягнулася на всю ніч і забезпечила безкоштовний вхід до замку Пелеш.

І в м. Брашов Музей мистецтв та Музей “Дім Мурешенів” відкрили свої двері з 18 до 24 години. За підтримкою місцевої Опери та Філармонії, а також з допомогою студентів брашовського музичного факультету та учнів музичного ліцею “Тудор Чортя”, ці два музеї запропонували публіці музичні програми, як класичні, так і театральні. П’єси були поставлені на сцені акторами Вуличного театру з Культурного центру Редуца. У м. Сібіу можна було побачити танцювальні вистави чи навіть взяти участь в робочих групах (танцю, народної астрономії, традиційних ремесел), побачити фольклорні вистави, конкурс відшукування скарбу, театральну виставу. Музей загальної етнографії ”Франц Біндер” організував творче ательє та теми, надихані японською культурою. Музей цивілізації ”АСТРА” організував відвідування виставки іконопису та робочі групи на тему ”Значення ікони в сучасному помешканні”.

Цього року Національний музей природної історії ”Грігоре Антіпа” та Музей румунського селянина не були на карті столичних установ, які організували 16 травня білі ночі. Обидва закриті на ремонт та реставрацію фасаду. У 2007 та 2008 роках як Національний музей природної історії, так і Музей румунського селянина залучили рекордну кількість відвідувачів (приблизно 18 тисяч), черги в музеї простягнулися на сотні метрів. Аліна Питру розповіла, що середній вік відвідувачів стає все меншим. ”Усе більше молоді відвідує музеї як альтернативу проведенню вільного часу. З умовою, щоб музей запропонував щось цікаве. Щоб це не був лише холодний, строгий простір, повен заборон. Усі знають, що в музеї не можна бігати, голосно говорити, торкатися експонатів. Проте є й багато речей, які можна робити в музеї. До музею приходять не тільки учні ліцею мистецтв чи студенти театрального мистецтва. Ми хочемо передати ідею, що кожен музей є місцем відкриття самого себе. Грає велику роль, на що ти посилаєшся як людина, дивлячись на представлені в музеї експонати, що саме починає в тобі бриніти. Якщо крім цього ти отримуєш і інформацію, це ще краще. ”

(Автор: Андрея Демірджан, переклад: Людмила Дорош)