У нашій сьогоднішній передачі пропонуємо вам для початку згадати капелюшника, який почав займатися цим ремеслом як учень у 14-річному віці і робить це й зараз, у 82 роки, в старому Бухаресті. Коли він приїхав до Бухареста, у нього була семирічна освіта у сільській школі в рідному селі і він був готовий розпочати нове життя. З його села тільки син священика, вчителя та мера продовжили освіту в ліцеї, решта – вивчали ремесла. Ось так і Ніколає Здирке став учнем капелюшника, працюючи в його майстерні безкоштовно 4 роки. Вчитель забезпечував лише проживання та харчування, як було прийнято в ті часи. Ніколає Здирке досі працює у власній майстерні капелюхів і ні про що не шкодує з того що пережив упродовж свого життя, бо любить своє ремесло, кажучи, що «займатися головою – дуже важлива справа».

Ніколає Здирке є і творцем моди в галузі капелюхів: «20 років тому я поїхав до міста Бейкою на ярмарок. На тому ярмарку не було нікого з капелюхами і тоді у мене виникла ідея зробити декілька моделей. Я зробив декілька моделей, щоб побачити, що їм подобається, і почав робити капелюхи для жителів гір, лісників та чабанів. У суботу і неділю я їхав на ярмарок і там, де я спиняв свою машину, одразу утворювалася черга. Я забезпечив капелюхами усіх, немов вони були військовими. Усі носили капелюхи з короткими полями. Більше всього ідей я беру з американських фільмів. Кілька днів тому був концерт одного співака-афроамериканця, який носив капелюх з Панами, із прямими широкими полями, і я подумав зробити щось подібне. Я надихаюся з фільмів і не лише. Я робив капелюхи для румунських акторів, таких як Пую Келінеску, Грігоре Бірлік, Александру Джугару, кожен мав особливу модель, яка прийшлася по душі й іншим. Бути майстром означає бути трішечки і купцем, не відставати від моди, бути творчим.» Майстерня Ніколає Здирке знаходиться на одній із вуличок старого Бухареста, але капелюшник слідкує за тенденціями моди, перемагаючи плин часу…

Залишімо майстерню капелюхів і подамося до майстерні природного мила, не менш привабливої. У кімнаті, переповненій ароматом трав – розмарину, м'яти, кропиви, полину, звіробою, ромашки, календули, лаванди, акації, шипшини і обліпихи, – нас зустрічають прямокутні дерев’яні форми у вигляді пирога, наповнені речовиною. Наші нюхові подразники збуджені і здається, що ми знаходимося у полі, переповненому висушеними сонцем квітами. На полицях багато банок з етикетками ховають в собі скарби: прості засушені трави чи настої, рослинні олії.

Це майстерня, де Дойна Брату виготовляє природне мило ручної роботи сучасним методом. Трави настоюються впродовж 6 тижнів в оливковій олії, в соняшниковій олії холодного віджиму чи олії з виноградних кісточок. Отримана олія змішується з рештою інгредієнтів і коли суміш набуває кремоподібної консистенції, її виливають у форми, де впродовж шести тижнів вона реагує. У формах для мила можна побачити кольорову суміш, яка має вигляд пирога. Що пропонує нам Дойна Брату? Мило з календулою, ромашкою та вівсом, без запаху, без ефірних олій. Ще є дуже зелене мило з шавлії та м’яти, це висушувальне, тонізуюче мило, яке підходить для використання влітку. Ще є мило з медом, вівсом та календулою, воно із скарбом, тому що містить добре змелені вівсяні пластівці, мед та екстракт календули. Іншим зволожувальним милом є мило з медом та обліпихою. Ще є мило з шипшини та обліпихи, яке має надзвичайний запах. Мило з козячого молока, нагідок та червоної глини є також дуже зволожувальним. Воно має й дуже цікавий вигляд. Це мило схоже на коштовне каміння завдяки домішкам червоної глини. Кожен шматок мила є унікальним. Творчість майстрині відчувається і у відборі рослин, їхньому поєднанні, а також багатошаровому чи мармурованому сушінню мил. А решта – то алхімія, результатом якої є мило, яке нагадує про дідівську хату і пестить природними ефектами.

Іншим способом зробити ваше життя кольоровим є встановлення вертикального саду у квартирі. Вертикальні сади з’явилися у Франції майже 30 років тому і вже кілька років використовуються і для домашнього вжитку. На румунському ринку це поняття з’явилося майже 2 роки тому і хоча спочатку їхнє ставлення було скептичним, ця ідея прийнялася і замовлень стало все більше. Найбільша перевага: будь-хто може обладнати у себе вдома вертикальний сад.

Про переваги вертикальних садів розповідає Лучіан Бирліджя, представник цього проекту в Румунії: «Потреба у вертикальних садах є будь-де, зелень є дуже необхідною. Крім візуального впливу, вертикальні сади знижують вміст шкідливих речовин з наших будинків і поліпшують якість повітря, практично поглинаючи пил та інші шкідливі елементи з атмосфери. У звичайній кімнаті розміром 15-20 кв. метрів рекомендується вертикальний сад від 1 до 2 кв. метрів, залежно від виду рослин. НАСА зробила дослідження, для якого підібрала рослини, які можуть увібрати всі шкідливі домішки з повітря і виділяти кисень як вдень, так і вночі. Йде мова про Sanseveria або «тещин язик» та Epipremnum. Це дуже популярні рослини, які можна знайти в будь-якому магазині для садівництва.»

Якщо наша продож передачами рубрики «Унікальна Румунія» принесла вам задоволення, то запрошуємо вас залишатися з нами надалі і в 2012 році для нових відкриттів. (Ана-Марія Кононович, Людмила Дорош)