|
|
 |
Архів:
|
|
| Ретроспективний аналіз румунсько-українських відносин у 2011 році |
| (2012-01-05) |
| Останнє оновлення: 2012-02-01 16:42 EET |
 Відносини між Румунією і Україною вже багато років залишають бажати кращого. Не став винятком і 2011 рік, хоча, якщо подивитись з певного ракурсу, можна стверджувати, що Бухарест і Київ таки зуміли минулого року зробити крок на зустріч один одному. І завдячується це, перш за все, керівникам двох зовнішньополітичних відомств – Теодору Баконскому і Костянтину Грищенку.
За рік, що минув Т.Баконскі неодноразово зустрічався з його українським колегою К.Грищенком, з яким обговорив різні аспекти двосторонніх відносин, але попри це дві сусідні країни не зробили жодного кроку вперед по основних проблемних питаннях. Досі не була підписана Угода про малий прикордонний рух, не відновила свою роботу Змішана міжурядова румунсько-українська комісія з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин. Водночас, в умовах коли в Бухаресті вже декілька років працює Український культурно-інформаційний центр у складі Посольства України, румунський еквівалент у Києві – Інститут румунської культури – так і не був відкритий. Ось що заявив з цього приводу глава МЗС Румунії на початку 2011 року: «Ми дали зрозуміти Україні, що хочемо укласти Угоду про малий прикордонний рух, і що для належного виконання її положень, потрібно відкрити ще два консульські відділи. Ми зустріли низку перешкод, на перший погляд бюрократичного характеру, на шляху відкриття Румунського культурного інституту в Києві та його філії в Чернівцях.»
Наприкінці лютого в Бухаресті та всередині березня у Києві, група аналітиків із Румунії, України та Р.Молдова представила результат свого чергового експертного дослідження «Сприйняття Росії в Румунії, Україні та Республіці Молдова». Дослідник київського Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Наталія Беліцер розповіла, що цей спільний тристоронній проект має особливо велику практичну цінність, а в розмові з нею ми зійшлись на думці, що було б добре здійснити подібне дослідження для виявлення сприйняття населенням Румунії, України та Р.Молдова інших двох країн, бо в дійсності три сусідні країни мало знають одна про одну: «Безсумнівно не просто не знають одна про одну, але також є під певним політичним тиском, коли безвідповідальні політики роблять якісь антизаяви, я це на прикладі України дуже добре знаю, ну фактично намагаються нацькувати населення однієї країни на інше, викривляючи певні факти. В Україні, наприклад, дуже популярна теза, що Румунія хоче приєднати Молдову і обов'язково це зробить, якщо не завтра, то післязавтра, ну і багато різних інших спекуляцій. Тому таке дослідження було б дуже бажаним і безсумнівно ми будемо обговорювати можливість його проведення.»
Перші ознаки реального “перезавантаження” відносин між Києвом та Бухарестом з’явилися навесні. 18 травня відбувся одноденний офіційний візит Костянтина Грищенка до Румунії. Вперше за останні шість років глава української дипломатії прибув до Бухареста у спробі реалізувати проявлене обома сторонами бажання нормалізувати політичний діалог та співробітництво на всіх рівнях. У румунському зовнішньополітичному відомстві пройшли переговори делегацій МЗС двох країн з широкого кола питань двосторонніх відносин. Т.Баконскі та К.Грищенко зійшлися на необхідності завершення роботи над низкою важливих двосторонніх угод і сприяти їх якнайшвидшому підписанню. Пізніше, в ході онлайн розмови з читачами румунської електронної публікації Хотньюз, міністр Теодор Баконскі сказав, що у відносинах з Україною слід подолати «недовіру, підозри щодо прихованих цілей і голослівних звинувачень».
«Ми залишаємося заручниками тих же питань упродовж 20 років. Я хочу змінити цю негативну парадигму. Україна, в свою чергу, продемонструвала бажання почати новий етап у відносинах з Румунією. Я хочу, щоб на Румунію розраховували у регіональних політичних іграх, і це неможливо, коли сусіди відвертаються», - сказав глава румунської дипломатії. Теодор Баконскі згадав і про травневий візит до Бухареста його українського колеги Костянтина Грищенка і висловив сподівання, що гарні особисті відносини з ним вплинуть і на двосторонні відносин, додавши, що зараз фахівці двох країн готують до підписання пакет із 20 документів, що мають поновити двосторонню договірно-правову базу.
Однак, попри оптимістичну риторику як румунського, так і українського міністрів, сторонам так і не вдалося досягти суттєвих темпів розвитку двосторонніх відносин. Так в рамках офіційного візиту до України Міністра закордонних справ Румунії сторони підписали лише два документи - Угоду про співробітництво між міністерствами юстиції України і Румунії, а також Протокол про співробітництво зовнішньополітичних відомств у сфері європейської інтеграції.
Потім у Бухаресті Глава МЗС Румунії наголосив на необхідності налагодження діалогу і пошуку компромісів для вирішення існуючих проблем, будучи впевненим, що за відсутності політичного діалогу, всі спірні питання залишаються такими. Натомість, - сказав міністр, - якщо ми зробимо більш змістовними взаємини і поставимо перед собою амбітне завдання відкрити новий розділ, ми, безсумнівно, знайдемо рішення щодо усунення старих проблем. Теодор Баконскі сказав, що відчув у Києві відкритість і готовність української влади перегорнути сторінку і почати писати новий розділ двосторонніх відносин, висловивши переконання, що 2012 рік продемонструє, що ця нова логіка стане плідною. (Василь Каптару)
|
|
| |
WMA |
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
MP3 |
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
AAC+ |
|
|
48kbps : |
1
2
3
|
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
 Старий логотип ВСРР |
2025-04-04
Print
Слухати