Румунія взяла участь в «100 годинах астрономії», найбільшому заході Міжнародної астрономічної спілки та ЮНЕСКО з нагоди Міжнародного Року Астрономії - 2009. На протязі чотирьох днів та ночей, з 2 по 5 квітня, люди всього світу спостерігали за небом за допомогою астрономічних інструментів. Багато з них будуть вперше дивитися на небесні дива через телескоп. Для інших це була нагода поділитися знаннями та емоціями, які відчувають, дивлячись на небесний звід, пробуджуючи таким чином і іншим інтерес та бажання побачити своїми очима красу Космосу. Таким чином, утворилася найбільша в світі мережа по просуванню астрономії. Голова Бухарестського АстроКлубу Руксандра Попа дає нам подробиці про контекст, в якому відбувся цей захід: «Заходи Міжнародного Року Астрономії знаменували 400-річчя від моменту, коли Галілео Галілей подивився вперше через телескоп для вивчення неба, і тому цей захід був спробою залучити молодь до вивчення астрономії та науки в цілому, відкрити для себе Всесвіт.»
Відкриття марафону відбулося 2 квітня Інститутом Франкліна з Філадельфії, США, організаторами заходу були речник Міжнародного Року Астрономії в США Деррік Піттс та др. Паоло Галуззі, експерт, відомий на світовому рівні своїми дослідженнями про Галілео Галілея. З цієї нагоди в рамках виставки «Галілео, сім’я Медічі та ера астрономії» буде виставлено перед публікою справжній телескоп Галілея. Цей захід було передано в прямому ефірі по інтернету.
Акції глобального марафону включили відеоконференції в прямому ефірі з Наукових центрів, цілодобовий прямий ефір по інтернету із 80 науково-дослідницьких обсерваторій зі всього світу, 24 години «стар парті», під час якого тисячі астрономів вийшли на вулицю з телескопами, День Сонця та 100 годин астрономії для молоді. Румунія знаходилась на карті марафону, починаючи із столиці і продовжуючи великими та малими містами по всій території країни. Національним координатором цього проекту в Румунії було Румунське астрономічне товариство метеорів (SARM), спільно з яким організаторами заходу стали астрономічні асоціації та клуби, обсерваторії та планетарії, музеї та культурні центри, шкільні інспекторати, школи, ліцеї та університети, а також неформальні групи астрономів-любителів.
Представник SARM Валентин Грігоре стверджує, що цей проект спрямований на повернення астрономії в зону інтересу широкої публіки. «Головною нашою ціллю є широка публіка, звичайна людина. Через впровадження цих проектів ми намагаємося створити мережу, з допомогою якої люди зможуть дізнатися більше про астрономію та матимуть контакт з небом. Звідси й народилася ідея проекту із сильними глобальними наслідками. Головною силою притягання є те, що люди виходять на вулицю з астрономічними інструментами і запрошують людей подивитися в телескоп. Астрономія є точною наукою, але є й можливістю усвідомити своє місце у Всесвіті і те, що, кінець-кінцем, ми є громадянами Всесвіту.»
Бухарестська астрономічна обсерваторія запросила публіку на дебати на такі теми як світлове забруднення, значення Міжнародного року астрономії та обговорення на основі астрономічних фотографій. Проте найцікавішою складовою марафону була, як сказав і Валентин Грігоре, інтерактивність. «В основному, завдяки цьому проекту та його структурі будь-який житель планети, де б він не був, мав можливість підключитися до інтернету та самому поспостерігати через телескоп. Існує багато шляхів записатися, дізнаєшся, коли настає твоя черга і можеш спостерігати за космічним тілом в себе вдома чи з місця, де проводиться захід, з допомогою телескопу, який є десь на відстані тисячі кілометрів. »
У суботу, 4 квітня, мешканці Бухареста були запрошені на семінар «Подорож по краю Всесвіту», який відбувся в Палаці Шуцу. В останній день, програма заходів містила астрономічні спостереження та освітні ігри на астрономічні теми, які проводилися в парку Чішміджіу. Теж в рамках заходів по святкуванню Міжнародного року астрономії, в Тирговіште відбувся Молодіжний фестиваль астрономії та наук, який пройшов в центрі міста, на Площі Тріколорулуй, і включив павільйони та стенди з книгами та навчальними матеріалами, експериментальні демонстрації, проведені учнями та педкадрами, плакати та виставки малюнків на астрономічні теми, кінопроекції, зображення в прямому ефірі з великих обсерваторій світу, дебати, проекції зображень 3D, артистична програма та спостереження через телескоп за Сонцем, Місяцем та Сатурном. Захід закінчився 5 квітня Днем Сонця та спостереженнями, які тривали до півночі.
(Автор: Андрея Демірджан, переклад: Людмила Дорош)
|