|
 |
Архів:
|
 |
Квадратна кішка |
(2009-03-03) |
Останнє оновлення: 2009-03-09 21:02 EET |
Серед галерей мистецтва, які очікують на відвідувачів, галерея Мора, розташована на однойменній вулиці, займає особливе місце. Переступивши її поріг, тобі хочеться спитати, чи вдома пан Мора. Після розмови з директором цієї галереї я дізналася, що ця назва – лише збіг. Насправді МОРА - це абревіатура від More Opportunities for Romanian Artists (більше можливостей для румунських артистів). Ірина Абаза розповіла мені, що галерея, якою вона керує, вирішила представляти молодих артистів. «Ми подумали про те, як було й нам в студентські роки, коли було дуже важко виставити свої роботи в приватних галереях мистецтва. Існує певна кількість артистів, яких представляють, і галеристам дуже важко просувати чи вкладати в сотні артистів так, щоб вони приносили прибуток і надалі. Важливим є те, що ми не живемо з цього. Ми не просуваємо лише 5 артистів, щоб отримати прибуток з результатів їх праці.»
Натепер Румунія має до 10 великих артистів, для яких відомі галереї, як, наприклад, лондонська галерея Tate Modern, є завжди відкритими. Як каже Ірина Абаза, це ментори, від яких молодь має чому навчитися. Щороку галерея Мора представляє до 10-11 артистів, які мають що сказати в мистецтві. Перша виставка галереї Мора в 2009 році була великим успіхом. Артист: Александру Чуботару, відомий автор коміксів, може, один з небагатьох артистів, який щомісячно радує читачів шістьма сторінками в присвячених цьому журналах. Назва виставки: «Квадратна кішка». Хто ж є насправді «Квадратною кішкою» дізнаємося від самого артиста: «Це найбільш везучий серед тисячі моїх інших героїв, яких я створив впродовж часу. Я займаюся коміксами, і ця квадратна кішка була моїм пошуком героя. Мені пощастило. Вона стала більш відомою завдяки одному альтернативному сайту коміксів, який називається Хардкомікс. Мене просили намалювати квадратну кішку. Ця назва мені сподобалася, звучить гарно. Коли я почав займатися вуличним мистецтвом, мені потрібен був псевдонім, яким би я підписував свої роботи, і я подумав, що «квадратна кішка» є підходящим. Багато людей не знають мене як Александра Чуботару, а як пана "Квадратну кішку".»
Як можна перенести вуличне мистецтво в закриту галерею? Ірина Абаза розповіла, що саме це стало викликом, який галерея Мора кинула Чубі, пану «Квадратній кішці»: «Я знала його й раніше, ми працювали разом з ним над декількома проектами громадського мистецтва, і він є досить відомим в Бухаресті. Нам завжди подобалося те, що він робить, його методи здивувати перехожого, і ми спробували представити в обмеженому просторі цього артиста, який розгортає свою діяльність переважно в громадських місцях. Ми зробили цей виклик і хотіли побачити, як він бачить свої дуже великі роботи в галереї. Він зробив дуже вдалу сугестію: на стіні нашої галереї є малюнок, зроблений маркером, а також невеликі картини, в яких він спробував передати в мініатюрі всіх квадратних кішок, яких можна знайти в Бухаресті. Це дуже гнучкий артист і саме тому ми зробили йому виклик.»
Фотографуючи свої роботи, Александру Чуботару знайшов метод перенести до зручної галереї мистецтва героя, який звеселяє деякі куточки Бухареста. Як розповідає Ірина Абаза, виставка зібрала багатьох зацікавлених: «Це була одна з найбільш відвідуваних виставок. Прийшли побачити квадратну кішку від десятилітніх дітей до літніх людей. Це означає дуже широку публіку, різного віку та різних професій, що дуже добре для артиста. Дуже багато школярів прийшли побачити квадратну кішку.»
Чим можна пояснити цей публічний успіх героя коміксів? Александру Чуботару каже, що квадратна кішка може «освітити сірі кутки Бухареста» без розлючених реакцій. «Я намагаюся встановити діалог з містом. Я дуже багато пересуваюся пішки і помічаю деякі архітектурні аномалії, чи покинуті та сірі місця, які з невеликим зусиллям можна поліпшити, дати їм кольору чи надзвичайної форми, як наприклад квадратна кішка. Я переконаний, що роблю для міста добру справу. Взагалі я наліплюю по вулицях різні речі. Це малюнки великих розмірів, які я розміщаю в деяких місцях міста. Наприклад, якщо я бачу якийсь куток вулиці, який мене надихає, я фотографую його, роблю ескіз, вимірюю і потім повертаюся на те місце і роблю деякі малюнки чи додаю кольору. Люди щоразу вражені, не знають, що я роблю, з якою метою, але я ще не зустрічався з розлюченими реакціями, все закінчилося добре, принаймні дотепер.»
Александру Чуботару вважає, що Бухарест – це місто, яке потребує артистичного втручання. Усвідомлюючи швидкоплинність вуличного мистецтва, пан «Квадратна кішка» жонглює з основою, на якій лишає свої творіння. «Займатися вуличним мистецтвом чи робити комікси чи гравюри для мене є одним і тим же. Я намагаюся показати героїв, які переслідують мої думки, тому основа, на якій я передаю їх, не має великого значення: чи то наклейка, чи малюнок на стіні або комікс, важливим є те, що на них з’являються ті герої. Зона вуличного мистецтва є дуже надзвичайною, воно застало і мене трішки непідготовленим, тому що воно є дуже виставленим, є якраз перед глядачем, але таким чином я намагаюся змоделювати деякі куточки цього міста, яке люблю.»
(Автор: Андрея Демірджан, переклад: Людмила Дорош)
|
|
|
WMA |
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
|
MP3 |
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
|
AAC+ |
|
48kbps : |
1
2
3
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
 Старий логотип ВСРР
|