Прем'єр-міністр Р.Молдова Влад Філат і лідер сепаратистського Придністров'я Ігор Смірнов провели 9 вересня двосторонню зустріч в Німеччині, в ході якої обговорили низку питань, що стосуються придністровського врегулювання. У ході дискусій Філат і Смірнов обмінялися думками про перспективи відновлення офіційних переговорів щодо придністровського врегулювання у форматі 5+2 (Росія, Україна, ОБСЄ - гаранти і посередники, Євросоюз і США - спостерігачі, представники Кишинева і Тирасполя - сторони конфлікту). Зустріч молдовського прем'єр-міністра і придністровського лідера привітала Верховний представник ЄС з питань спільної зовнішньої політики і політики безпеки Кетрін Ештон, яка заявила, що вона спрямована на пошук консенсусу між двома сторонами в рамках необхідності відновлення переговорів, заморожених у 2006 році.
Отже останнім часом придністровське питання знову вийшло на перший план в регіональній політиці. Німеччина оголосила, що вона буде брати активну участь в процесі вирішення придністровського конфлікту, Росія змусила Ігоря Смірнова відновити переговори з Кишиневом, стали більш активними й інші сторони переговорів у форматі 5+2. Чи можна очікувати прогресу у врегулюванні придністровського конфлікту, запитали ми румунського політолога Дана Дунгачу. “Це досить ймовірно, але усе залежить від того, що ми розуміємо під словом “врегулювання”. Тому що суть всієї дискусії залежить від того, який зміст буде надано цьому слову, в умовах коли за останні 15 років він неодноразово змінювався. Якщо під словом "врегулювання" ми розуміємо виведення військ Російської Федерації зі східних територій Р.Молдова тоді ми дуже далекі від врегулювання конфлікту, тому що це питання давно вже не розглядається усерйоз на переговорах або двосторонніх зустрічах. А якщо під "врегулюванням" ми розуміємо форму федералізації, за прикладом Німеччини або Російської Федерації, тоді можна казати, що ми трохи наблизилися до врегулювання конфлікту. Але це не найкращий варіант для Р.Молдова, тому що відповідно до поки що чинного молдовського законодавства, точніше Закону "Про особливий правовий статус східних районів Республіки Молдова (Придністровя)", прийнятого в липні 2005 року, усі рішення придністровського конфлікту мають бути у дусі демілітаризації, декриміналізації і демократизації цього регіону.”
Придністровський конфлікт став предметом дискусії між держсекретарем Міністерства закордонних справ Румунії Богданом Ауреску і спецпредставником Україні з питань придністровського врегулювання Ігорем Харченком. Сторони висловили надію на те, що офіційні переговори у форматі 5+2 таки будуть відновлені восени цього року і домовились провести двосторонні консультації у Києві. Богдан Ауреску підтвердив позицію Румунії щодо пошуку рішення щодо дотримання суверенітету і територіальної цілісності Р.Молдова. Чи можуть дві сусідні країни прискорити врегулювання придністровського конфлікту шляхом двосторонніх переговорів? Знову біля мікрофону політолог Дан Дунгачу: “Це не переговори, а консультації. Позиції України та Румунії в придністровському питанні відрізняються. Україна є складовою переговорного формату "5+2", а Румунія ні. Тобто Румунія не має окремого місця за столом переговорів, вона може лише мати консультації з учасниками переговорів, і саме це було зроблено. Я не думаю, що прямі переговори або консультації між Києвом і Бухарестом з придністровського питання можуть прискорити чи надати динаміки процесу. Гадаю, що ключ врегулювання придністровського конфлікту слід шукати в іншому місці, а не в цих двох столицях.” (Василь Каптару)
|