|
|
 |
Архів:
|
|
| На плоту по озеру Херестреу |
| (2011-09-06) |
| Останнє оновлення: 2011-09-26 11:42 EET |
 Якщо я скажу вам: «Сонце, літо і вода!» – ви подумаєте, що для особи, яка щойно повернулася з відпустки, я роблю природне поєднання. А якщо я скажу «Озеро, пліт і ПЕТ-пляшки», то зв’язок буде вже не таким очевидним. Проте саме це стало приводом для проведення в серпні надзвичайного еко-заходу. Волонтери товариства «ART Fusion» запросили зацікавлених на акцію під назвою «Херестреу рафтинг», проведену в столичному парку Херестреу.
Мешканців Бухареста запросили приєднатися до побудови плоту з полімерних відходів, а потім покататися на ньому по озеру Херестреу разом із волонтерами «ART Fusion». Із подробицями Ана-Марія Гредінару, координатор волонтерів Товариства «ART Fusion»: «Захід розгорнувся впродовж 3 днів під гаслом «Херестреу рафтинг». Його метою було просування сталого життя та основних напрямів розвитку у цьому тисячолітті. Цей захід організували волонтери товариства «ART Fusion», які прийшли до нас через міжнародну волонтерський проект, фінансований ЄС через програму «Активна молодь». Впродовж трьох днів вони виготовили багато предметів із полімерних відходів, зокрема з пластмасових пляшок: диван, крісло та два плоти, один більший, а інший – менший. Потім було організовано змагання на цих плотах, а в неділю було зроблено більший на якому вони плавали по озеру Херестреу з написом «Переробляй, використовуй повторно і зменшуй споживання.»
Крім основної мети програми, можливо, вам цікаво дізнатися скільки пластмасових пляшок потрібно для створення плоту і звідки можна зібрати стільки пляшок чи наскільки безпечним є такий пліт. Історію плотів на озері Херестреу розповість Ана-Марія Гредінару: «Плоти було зроблено з досить сталих матеріалів, не було використано клей, а лише мотузки і подекуди спеціальний водостійкий скотч. Вони були зроблені із 100 пластмасових пляшок. Волонтери мали намет біля універсаму Обор, куди впродовж кількох місяців люди приносили ПЕТ пляшки місткістю від 2 до 5 літрів. Пліт умістив 4 особи, які не потонули, не намокли. Вони мали і рятувальні жилети та звичайний човен на Херестреу, але не було потреби використати їх. У заході взяло участь близько 100 осіб, вони прийшли запитати нас про захід, про його цілі тощо.»
Ми дізналися, що були люди, які хотіли б теж покататися на плотах, але подумали спочатку подивитися як це зроблять організатори і потім приєднатися до них. Так що волонтери розважалися, плаваючи по озеру і передаючи своє гасло, а спостерігачі – слідкуючи за незвичайним заходом. І так як у заході такого роду повідомлення є важливішим за власне процес, сподіваємося, що бодай у екологічній діяльності мешканці Бухареста візьмуть активнішу участь. Це тому, що волонтери пояснили присутнім важливість дій кожного з нас. Ана-Марія Гредінару: «Кожен повинен зробити трішки, щоб спробувати врятувати ресурси землі. Якби кожен з нас зробив трішки, то не було б досліджень, які прийшли до висновку, що через 50 років ми будемо на порозі нового льодовикового періоду. Люди повинні думати не тільки про власну особу та власні потреби, а почати з простих речей, наприклад, коли чистять зуби – не лишати воду, вимикати світло, коли виходять з кімнати, самим переробляти відходи.»
Захід «Херестреу рафтинг» об’єднав волонтерів з Португалії, Франції, Італії, Іспанії, Латвії та Данії поруч з волонтерами Товариства «ART Fusion» у своєрідному «сезонному» проекті: вихідні біля води, під сонцем та на плотах, але це проект соціальної відповідальності. (Ана Марія Кононовіч, Людмила Дорош)
|
|
| |
WMA |
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
MP3 |
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
AAC+ |
|
|
48kbps : |
1
2
3
|
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
 Старий логотип ВСРР |
2025-04-04
Print
Слухати