|
|
 |
Архів:
|
|
| Святкове меню румунських князівських дворів |
| (2011-08-16) |
| Останнє оновлення: 2011-08-22 19:12 EET |
Уява, смак, мистецтво. Це виклик, який ми оголошуємо Вам сьогодні. Християни відсвяткували вже Великдень, однак сьогодні ми запропонували собі запросити всіх, незалежно від релігії, до уявної подорожі на князівський банкет румунських дворів. Гідом цієї подорожі став Мірча Іован, кухар з національним та міжнародним досвідом та сучасним титулом шеф-кухаря. «При князівських дворах застілля розпочиналися різними польськими борщами, як писав і хронист Костаке Негруці, продовжувалися різними вареними грецькими стравами із зеленню, яка плавала в маслі, а потім турецьким рисом і завершувалися космополітськими м’ясними стравами. Тут я хочу згадати й про троянди з масла та різні скульптури з масла, звідки кожен брав необхідне для себе і клав на різні канапки, із скордолею з раками, різною ікрою та іншими холодними закусками. Дуже великим успіхом користувалася свинина та яловичина. Столи були багатими, все ставили на стіл відразу. Поширеними стравами при князівських дворах були яловий стейк із гарніром, омлет, сири, відбивна з дичини чи телятини, витушене коров’яче м’ясо, все подане на стіл з великим мистецтвом. Приносили цілі частини, наприклад, спину оленя, яку різали ножем, і все було зроблено з мистецтвом, все робили перед клієнтом. Крім цього, наприкінці вони ласували чисельними видами тістечок, серед яких і коливо. Коливо є одним з найперших солодощів світу, яке потрапляє до Волощини з релігійною конотацією. Колись його робили із пшениці, меду, горіхів, ліщини, це була дуже збадьорюючи солодка страва».
Якщо задуматися над сьогоднішньою румунською кухнею, можна помітити елементи, які було збережено з давніших часів, а також ті, які не збереглися в нашій кулінарній традиції і які сьогодні ми ототожнюємо із західною специфікою. Мірча Іован каже, що румунська кухня визначає нас: «Це досить смачна кухня, і тут я посилаюся на буковинську й молдовську кухню, які характерні нам не тільки у дворянських бенкетах, а й пізніше. Сьогодні ця кухня є найбільш витонченою і комплексною, в ній треба брати до уваги не тільки вишуканість, смак та зовнішній вигляд, а й те, що вона запобігає старінню. Мешканці Молдови, і особливо буковинці, готуючи їжу, роблять її певним чином, вона добре продумана і зберігає абсолютно все з овочів та фруктів. Кожен княжий двір мав на кухні селянку, яка вміла приготувати справжній бенкет. Це дуже багата кухня, де багато витончених салатів, наприклад, салат з дуже молодих кабачків. Дворянська кухня є насправді традиційною румунською кухнею, де все поєднувалося на підносі з дуже великою вмілістю. Але це завдячувалося майстерності господинь, селянок, які готували страви».
Якщо на сучасну румунську кухню сильно вплинули французька, німецька, австрійська та англійська кухні, то існують і румунські страви, які перетнули кордони і увійшли до кулінарної специфіки інших народів. Так, здається, що шведи так сильно закохалися в румунську кухню, що поїхали звідси з кухарем і зараз у шведській кухні існують тефтелі, які є нічим іншим як молдовськими котлетами (пиржоале). Якщо і ми хочемо увійти в роль селянки-кухарки і приготувати в себе вдома князівське меню, Мірча Іован радить нам декілька виробів: «Ми маємо типічне румунське меню, починаючи з начинених різними начинками яєць, потім румунський річковий рак, який має найкраще м’ясо з усіх ракоподібних у світі. Якщо ти хочеш сьогодні зробити меню, надихане з минувшини, слід би розпочати супом з раків, на друге – ягняча спинка з гарніром та начинений медальйон, а під кінець – піна з лісових ягід, малини чи ожини».
І хоча сьогодні кожен обід румуни завершують кавою, слід вам сказати, що кава потрапила в румунську кухню досить пізно, так що ми рекомендуємо вам чаї та трав’яні настої, щоб сказати, що поїли, як на князівському бенкеті.
(Ана-Марія Кононовіч, Людмила Дорош)
|
|
| |
WMA |
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
MP3 |
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
AAC+ |
|
|
48kbps : |
1
2
3
|
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
 Старий логотип ВСРР |
2025-04-04
Print
Слухати