Це майстерня, де Дойна Брату виготовляє природне мило ручної роботи сучасним методом. «На відміну від традиційної техніки, де мило варять в казані довгий час, а потім висушують, сучасна процедура допомагає нам отримати мило, змішавши рослинну олію або тваринний жир із дуже добре дозованим розчином каустичної соди. Коли я вперше зробила мило, в мене трусилися коліна, тому що я вперше працювала із каустичною содою. Завжди треба віддавати їй належну повагу, не забувати, що працюєш з однією із найбільш корозійно активних хімічних речовин. Тому я і віднеслася дуже серйозно до цієї техніки - вивчаючи дуже добре процес створення мила, я почала отримувати мило дуже живих, гарних кольорів, роблячи його мармуровим, накладаючи його шарами, надаючи йому вигляду, який відображав мою творчість. Моє мило було оцінене: дехто сказав, що воно схоже на каміння, із вставками, подібними до напівкоштовного каміння. Усі кольори є природними, я використовую водорості, порошки трав.»

Люблячи рослини ще з дитинства, Дойна Брату пригадує період, коли, будучи ще дитиною, збирала лікарські рослини і приносила їх до школи як піонерський вклад у добробут суспільства. З того часу почала розумітися на них, а пізніше вивчила, як використовувати їхні властивості, настоюючи їх впродовж 6 тижнів в оливковій олії, в соняшниковій олії холодного віджиму чи олії з виноградних кісточок. Отримана олія змішувалася з рештою інгредієнтів і коли суміш набувала кремоподібної консистенції, її виливали у форми, де впродовж шести тижнів вона реагувала. Перед формами з кольоровою сумішшю не залишається нічого іншого, як запитати, що сталося на твоїх очах: «Відбулася магія, про яку я розповідала – я змішала розчин соди з маслами, додала наприкінці ефірні олії, які надають милу як аромотерапевтичних, так і нюхових властивостей. Додала глини, так що зараз можете сказати, що перед нами пиріг. Проте це пиріг із мила. Кокосова олія, яку я використовую у виготовленні всіх видів мила, дає мило, яке піниться, як будь-яке промислове мило, так що у цьому відношенні між ними немає ніякої різниці. Можна отримати ефекти, які люди шукають у милі, і з допомогою природних елементів.»

Якщо ж подумати про вибір мила, то всі ми знаємо, що треба добре знати тип своєї шкіри: при сухій шкірі береться зволожувальне мило, а якщо шкіра комбінована чи жирна, то слід використовувати злегка висушувальне мило. Що пропонує нам Дойна Брату? «Перше мило – це мило з календулою, ромашкою та вівсом, без запаху, я зробила мило без ефірних олій, тому що навіть якщо вони рослинного походження, проте теж можуть викликати роздратування шкіри у дуже чутливих людей. Я додала туди олійні екстракти календули, ромашки та водянистий екстракт вівса і зафарбувала його пелюстками календули. Так що це біле мило з невеличкими плямами календули. Не будь-який рослинний порошок зберігає у милі свій колір. Переважна більшість рослин дуже чутливі до високого рН мила. Календула є серед небагатьох рослин, чий колір витримує до кінця. Ще є дуже зелене мило з шавлії та м’яти, ароматизоване ефірними оліями шавлії та м’яти, це висушувальне, тонізуюче мило і зараз, коли настає літо, саме його час. Його насичений зелений колір завдячується олійним екстрактам шавлії, м’яти та петрушки - рослини із знежирюючими властивостями, яка є однією з небагатьох рослин, що зберігає свій колір у милі. Ще маю мило з медом, вівсом та календулою, Я хотіла, щоб воно було із скарбом, тому додала туди добре змелені вівсяні пластівці, мед, який є дуже добрим зволожувальним та захисним інгредієнтом, а також екстракт календули, яка має ранозагоювальну та зволожувальну дію. Іншим зволожувальним милом є мило з медом та обліпихою. Ще маємо мило з шипшини та обліпихи, яке має надзвичайний запах. Мило з козячого молока, нагідок та червоної глини є також дуже зволожувальним. Воно має й дуже цікавий вигляд. Це мило, яке найбільше схоже на коштовне каміння завдяки домішкам червоної глини.»

Кожен шматок мила є унікальним. Творчість майстрині відчувається і у відборі рослин, їхньому поєднанні, а також багатошаровому чи мармурованому сушінню мил. А решта – то алхімія, результатом якої є мило, яке нагадує про дідівську хату і пестить природними ефектами.
(Ана-Марія Кононовіч, Людмила Дорош)