|
|
 |
Архів:
|
|
| Форелеве господарство в Бая де Араме |
| (2008-07-22) |
| Останнє оновлення: 2008-08-18 18:26 EET |
Вже 10 років як форелевим господарством з Бая де Араме (південний захід Румунії) управляє подружжя Мірела й Ніколає Туртуря. У форельнику новий рік починається у грудні. Коли всі готуються до зимових свят, родина Туртуря готується до однієї з найважливіших операцій: “доїння” форелі. Понад 4 мільйони штук струмкової, райдужної та озерної форелі було розпліднено в форельнику Бая де Араме, зрозуміло за допомогою подружжя Туртуря. Процес розмноження риби, хоча й здається, що здійснюється за допомогою складних машин, в Бая де Араме містить деякі елементи, що на перший погляд виглядає справжнім магічним ритуалом…
Для Ніколая Туртуря немає секретів: ”Кожну самку ми беремо в руки, виводимо на берег і акуратно витискаємо ікру. Те саме робимо із самцями, від яких видавлюємо сім’яну рідину. Потім штучно запліднені ікринки закриваємо у спеціальні інкубатори. Коли починають з’являтися мальки, переводимо їх в спеціальні апарати-шусти, в яких рибки виростають до чотирьох сантиметрів. Кожен із п’яти шустів уміщає до 10 тисяч ікринок. За два місяці малька випускаємо у ставки з молодняком.”
Мірела та Ніколає Туртуря «доять» десь 500-600 ікринок з кожної форелі. Це достатньо бо, кожна райдужна форель вагою 1 кг відкладає 2300 - 4000 ікринок. Однак не вся ікра відповідає стандарту, каже Ніколає Туртуря: “Щоденно, зі спеціальними піпетками ми віддаляємо мертву ікру. Її треба віддаляти, бо через неї може постраждати вся ікра. Ікра змінює колір, стає білою і це означає, що вона мертва. Однак її треба віддаляти уважно, щоб не пошкодити іншу.”
Інкубаційний період ікрини триває 35 днів. А потім ще 25 днів її не можна випускати на велику воду. Мальків переводять до спеціальних апаратів-шустів розміром 60 см на 2 м. По спеціальному дерев’яному кориту холодна вода затікає в рибники, постачаючи туди свіжий кисень. Форель не любить стоячу воду, гине в ній. Тут мальки навчаються годуватись. Їх годування є більш складною процедурою ніж годування немовля: “Щогодини 10 разів вдень, ми подаємо їм потроху спеціального порошку, щоб навчити їх їсти. Це велика радість бачити як з твоїх рук виходить малесенька істота. Ти починаєш з нуля і вирощуєш рибу до дорослого віку… Ми працюємо командою i обов’язки необхідно розподіляти. Я «дою» їх, а дружина кормить. Зараз у форельнику де водяться 250 тисяч риб, працюють три люди.”
У травні відбувається інвентаризація риб: їх треба рахувати, важити та розподіляти по категоріях. І це робиться теж вручну.
А зараз розповімо коротко про кожний вид форелі, що водиться в форельні Бая де Араме. Ніколає Туртуря: “Струмкову форель ми розводимо більше для їх розведення в гірських річка, бо вона росте важче і не дуже вигідно вирощувати її на продаж, однак м’ясо цієї риби є найсмачнішим, за нею слідує озерна та лише опісля райдужна. Остання, наприклад, влітку швидко адаптується до високої температури води. Так само вона годується й взимку, коли температура води не перевищує нуль градусів. Це є великою перевагою. Райдужна форель походить з Північної Америки, до Європи її було завезено в 1880 році, а до нас в Румунію – на початку XIX сторіччя.”
У форельні немає часу сумувати. Бо коли не займаєшся розплідненням, розподіленням за розміром чи важенням, риб треба постійно охороняти. У Бая де Араме їх охороняють з рушницею в руках і трьома собаками. Чим є особливою форельна з Бая де Араме? Тим, що там існують 18 басейнів з холодною водою, що походить з трьох гірських джерел. Річне виробництво риби становить 12 тонн, однак, за словами Ніколая Туртурі, абсолютний рекорд був зареєстрований в 2000 році – 33 тонни риби. Існують і такі форельні де виробляються й 100 тонн риби щорічно. Але в Бая де Араме смак форелі, вирощеної у форельному господарстві, є майже подібним до смаку дикої форелі: “Ми годуємо їх спеціальним кормом для риб. Ми не намагаємось виростити рибу за один рік. У нас, за два роки форель важить щонайбільше 300 грамів.”
Як вирощується форель? Із терпінням та увагою батька, але зокрема з пристрастю та доброю водою. А води кращої ніж в Бая де Араме не має ніде на південному-заході Румунії.
(Автор: Андрея Демірджан; переклад: Христина Манта )
|
|
| |
WMA |
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
MP3 |
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
AAC+ |
|
|
48kbps : |
1
2
3
|
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
 Старий логотип ВСРР |
2025-04-04
Print
Слухати