|
|
 |
Архів:
|
|
| Блоґери – громада, якою важко нехтувати |
| (2008-06-03) |
| Останнє оновлення: 2008-06-03 17:47 EET |
 Від особистих інтимних інтернет-щоденників до громадського журналізму один крок. Кільком румунським блоґерам вдалось викликати зацікавлення у кількох тисяч читачів, які щоденно відвідують їх сайти, щоб дізнатись, що в них нового. Іноді їм вдається випередити пресу й надавати інформацію в реальному часі. Журналісти, здається вже запримітили це й, можливо, вбачають в цьому для себе загрозу. Ми запросили до мікрофону двох почесних представників румунської блоґосфери від яких спробували дізнатись чому вони створили власні блоґи та як виглядає зараз майбутнє блоґів.
Існують три категорії насправді важливих в румунському віртуальному просторі блоґерів. Трьом з них вдалось вийти за межі анонімності. Вони зібрали навколо себе громаду, що нараховує кілька тисяч чоловік, котрі входять на сайт, спілкуються та коментують. Другий тип блоґерів – це блоґери з багатьма абонентами, котрі щодня отримують через електронну пошту всі свіжі статті. Третій вид блоґерів професіоналів – це експерти у певних галузях і яких читають й інші блоґери-професіонали. Зрозуміло, існують й політики, журналісти, письменники, співаки, топ-моделі та фотографи, кожний з них з власним блоґ-куточком, де вони висловлюють свої думки та діляться життєвим досвідом. Цей список ми склали за допомогою Алекси Бріє, одного з перших та найвідоміших румунських блоґерів. Він присутній в Інтернеті з 2001-го року, а власний блоґ відкрив у 2003-му році, коли, будучи стипендіатом у Франції, знайшов зручний та дешевий спосіб спілкування з рідними та друзями: “Якщо на початку писав для самого себе та щоб розповісти й іншим про те що я зробив, упродовж часу, коли побачив, що світ читає ці рядки, змінив трохи й стиль. Зараз називаю його інтернет-журналoм і повинен звертати більшої уваги на написані мною рядки та зокрема на те як реагують мої читачі, намагатись подобатись їм. Мені вдалось зміцнити свою репутацію, а також розширити коло друзів, особливо серед читачів та блоґерів.“
Теж для друзів почала писати й журналістка Рамона Флоря, жіноча половина дуже відомого блоґу в блоґосфері: Грамо. Чоловіча половина цього блоґу є Джіджі Стефанов, чоловік Рманони Флорі, викладач Бухарестського філософського факультету. У варіанті “Грамо” вони намагались заохотити інших людей читати, обмінюватись книгами а потім обговорювати їх. Рамона Флоря: “Ми хотіли зробити щось разом, я, мій чоловік та моя кішка. Почали ми писати для людей. Торкались різних тем, такі як Інтернет, преса, вісті, маємо також проект на тему аристотелівської етики. Це для нас дуже важливо, бо таким образом нам легше спілкуватись з іншими людьми. Зараз у нас 10-тимісячне немовля і не маємо часу зустрічатись зі всіма нашими друзями, так що спілкуємось з ними за допомогою блоґ.” Gramo.ro є одним з перших блоґів, на яких можна знайти інформацію раніше ніж в ЗМІ.
Запримітивши, що зараз в моді мати блоґ, особи, що перебувають постійно в центрі уваги громадськості заснували власні інтернет-щоденники. Першим політиком, котрий скористався цим способом спілкування, став колишній прем'єр-міністр Румунії. Алекс Бріє говорить про блоґ цього політика. ”Адріан Нестасе став першим великим блоґером у політичній сфері. За його прикладом власні блоґи створили ще чимало політиків, котрі зрозуміли, що блоґ є легкою та дружньою манерою бути активним в Інтернеті, почати спілкуватись з читачами. Їм сподобалась ідея обмінюватись думками без посередників, без прес-служби, відповідати на кожне запитання і таким чином наблизитись до публіки, перетворитись з абстрактного недосяжного політика на невід'ємну складову громадськості.”
Звісно що кожен може писати що хоче й що думає на своєму інтернет-щоденнику, а це викликало й критики. Днями відома журналістка сказала, що будь-яка людина, якій за 30, котра відкриває блоґ, не менш пристойна за утомлену стриптизерку, котра танцює на трубі. Інший відомий в Румунії журналіст розкритикував румунську блоґосферу сказавши, між іншим, що бути блоґером означає відчайдушно намагатись вийти за межі анонімності. Алекс Бріє каже, що це можливо є першим конкретним сигналом того, що журналісти починають вбачати у блоґерах конкуренцію. ”Кількість румунських блоґерів постійно зростає, їх десятки чи навіть сотні тисяч, якщо враховувати тих, котрі пишуть на Facebook, Yahoo 360 тощо. Зараз дуже просто бути блоґером. Людина може стати блоґером якщо має доступ до Інтернету. Заснувати блоґ дуже легко, безкоштовно, витрачаються на це лише 5 хвилин. Блоґ є й залишиться модним, бо свобода писати в інтернеті не може зникнути. Блоґи відкривають навіть 80-тирічні політики, отож явним є те, що блоґ не має жодного зв'язку з молодістю, з інтимними сповідями до невідомої публіки, а пов'язаний зі свободою слова і це, на мій погляд, не подобається декотрим журналістам, бо існує можливість щоб колись вони залишились без читачів чи місця праці.”
Зараз існують рекламні кампанії, спеціально розроблені для Інтернету. Люди зустрічаються і в повсякденному житті та вимірюють якось успіх і в залежності від популярності сайту. Що принесе нам майбуття? Алекс Бріє каже, що в наступні 3-4 роки, один з чотирьох інтернавтів матиме власний інтернет-щоденник i що, так як зараз ми обмінюємось електронними адресами скоріше ніж поштовими, через дуже короткий час ми обмінюватимемось лише адресами блоґів. Інтернет та блоґи стають складовими нашого життя. Вони є ще одним засобом спілкування, до якого звертаються особи різного віку та з різних точок нашої планети.
(Автор: Андрея Демірджан, переклад: Христина Манта)
|
|
| |
WMA |
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
MP3 |
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
AAC+ |
|
|
48kbps : |
1
2
3
|
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
 Старий логотип ВСРР |
2025-04-05
Print
Слухати