|
|
 |
Архів:
|
|
| Марафон в пустині: Андрей Рошу, бігун нонконформіст |
| (2011-03-29) |
| Останнє оновлення: 2011-04-04 16:28 EET |
Андрей Рошу, колишній член групи “Газ пе фок” (“Газ на вогні”), пристрастний любитель бігу. Якщо минулого року Андрей Рошу був першим румуном, який взяв участь у Марафоні з Північного Полюса (42.195 км, які подолав за 7 годин 53 хвилини), цього року Андрей зібрав собі команду і бігав з нею по Сахарі. “Після марафону з Північного Полюса із квітня минулого року я розпочав маршрут, який називається “Сім континентів“, і за яким я повинен зробити по одному марафону на кожному континенті. Для Африки я обрав мафарон Сахара, який організовується щороку в Алжирі, на кордоні з Марокко, у найдавнішому таборі для біженців зі всього світу, це табір Смара, куди потрапило населення Сахраві в результаті озброєного конфлікту 35 років тому. Цей марафон має, в першу чергу, соціальну складову, тому що всі отримані кошти будуть пожертвувані населенню Сахраві, тобто сам вибір був цього разу на другому місці“.
До складу румунської команди увійшли Діана Іонеску, Летиція Екснер, Міхаела Бафані, Андрей Рошу та Емануіл Реднік, вони зайняли в зазначеному порядку 4, 5, 6, 26 і, відповідно, 33 місце. Всі бігуни були дуже вражені бідністю людей тих місць, будинками з лампачу та наметами, де вони живуть, і дітьми, які граються відходами. Незважаючи на складні умови, організатори спланували марафон дуже ретельно. З подробицями Андрей Рошу: “Були присутні бігуни з принаймні 15 країн, всього було близько 400 учасників. Учасники змагання змогли взяти участь в одній із чоритьох категорій: 5 км, 10 км, напівмарафон та марафон. Наша команда взяла участь у марафоні. Найважчим для нас було освоїтися зі спекою, тому що в деякі дні темература піднімалася до 47 градусів за Цельсієм. Оскільки у цей період в Румунії холодно, для нас це було зовсім нелегко. А ще ми не мали де потренуватися в подібних умовах, ми поїхали взимку з дому і зі всіма нашими спробами піти в сауну чи спробувати зайнятися тренуванням, нам не зовсім це вдалося, але врешті-решт ми справилися. Ще однією складністю в день марафону було те, що ми прокинулися дуже рано, тому що марафон повинен був розпочатися о 9 годині ранку, а старт давали на великій відстані від табору, і вранці там дуже холодно, температури наближаються до нуля. Ми застали й піщану бурю, яка знизила видимість і ми наковталися дуже багато піску під час бігу. Ми випили дуже багато води, від 5-6, а то й до 10 літрів за 5-6 годин бігу. Утім, збулася моя мрія – нарешті я бігав по дюнах“.
Я запитала Андрея Рошу, що саме відчував він, бігаючи по піску: “Є пункт, коли пісок проходить через все, що може пройти, в штани, під нігті і з’являються пухирці. Але ти стискаєш зуби і думаєш про лінію фінішу. Це був марафон із стандартною відстанню 42 км 195 метрів, я закінчив його за 5 годин 35 хвилин, а інша частина нашої команди подолала його за 6 годин 15 хвилин. Завжди у бігу на довгу відстань треба зарядитися багажем спогадів, які б тебе стимулювали, якщо тобі подобається бігати з музикою, слід мати при собі улюблену музику. На цьому марафоні я хотів насолодитися і зробив багато фотографій в дюнах“.
І так як бігун-початківець дивиться на кількість кілометрів, середній бігун – на годинник, а досвідчений бігун біжить так, щоб змогти бігти і наступного дня, я запитала Андрея Рошу, де він має намір бігати надалі: “Наступним для мене є еко-ультрамарафон в Парижі, в лісах з окраїни Парижа, а потім знову гарячий досвід в Йорданії, де є ультрамарафон, який організовується щороку в найнижчому пункті планети – біля Мертвого моря, на відстані 420 м під рівнем моря, а потім буде ультрамарафон у Південній Африці і марафон, який я вважаю найважчим - це марафон Евересту, який проводиться на найбільшій висоті планети – 5.300 метрів. Я не боюся цього марафону, але я ніколи не був на висотах, більших за 3.000 метрів, і на цій висоті дуже часто можна захворіти гірською хворобою, яка не залежить від твоєї фізичної підготовки“.
Андрей Рошу каже з гумором, що перевагою бігунів на марафонах є те, що вони допомагають їм поповнити свої географічні знання. Ми дякуємо йому, що він допомог і нам це зробити, і бажаємо успіху, а в наступних випусках нашої передачі ми ще повернемося з новинами про його досягнення. (Ана-Марія Кононовіч, Людмила Дорош)
|
|
| |
WMA |
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
MP3 |
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
AAC+ |
|
|
48kbps : |
1
2
3
|
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
 Старий логотип ВСРР |
2025-04-04
Print
Слухати