ВСЕСВІТНЯ СЛУЖБА РАДІО РУМУНІЯ
2018-12-15



















Архів:
Контр-адмірал Михайло Остроградський
(2011-09-14)
Останнє оновлення: 2011-09-20 22:56 EET
Михайло Михайлович Остроградський Михайло Михайлович Остроградський народився у 1870 році в селі Пашенівка Козельщинського району на Полтавщині в старовинній козацькій родині, що походила від гетьмана Данила Апостола. Тому в деяких джерелах прізвище адмірала пишеться ще й як Остроградський-Апостол. Військову кар'єру розпочав у 1887 році в Морському корпусі. Потім навчався у Військово-Морській Академії. В 1906 році став командиром ескадреного міноносця «Страшний». 1908 року був призначений флаг-капітаном командира окремого Практичного загону Чорного моря, а з 1912 року — флаг-капітаном штабу начальника бригади лінійних кораблів. 28 липня 1914 року Михайла Остроградського, як одного з найдосвідченіших офіцерів, призначають командиром крейсера «Пам'ять Меркурія». Крейсер протягом війни був одним з найактивніших бойових кораблів флоту, діяв на ворожих комунікаціях в районах Босфору, Варни, Констанци та Кавказького узбережжя. 4 листопада 1916 року крейсер «Пам'ять Меркурія» спільно з есмінцем «Пронизливий» провели успішну набігову операцію на румунський порт Констанца, що на той час був захоплений турецько-болгарськими військами.

В листопаді — грудні того ж року М. Остроградський вогнем корабельної артилерії забезпечував висадку десантів у гирлі Дунаю на румунському фронті, вів протиборство з німецько-турецьким флотом та їхніми перевезеннями морем. 1917 року, Михайло Остроградський стає командиром лінійного корабля «Св. Євстафій», а через два дні — й членом комісії з призначення пільг і привілеїв особовому складу флоту за війну. З розпадом Російської імперії та проголошенням в Україні Центральної Ради, Михайло Остроградський активно включається в процес українського військового будівництва. Його вважають ініціатором «прапорової» українізації Чорноморського флоту в 1917—1918 роках. Він однозначно зайняв чітку і тверду позицію по відродженню державного флоту України. У травні 1918 року М. Остроградський призначений Павлом Скоропадським представником Української Держави у Криму. У 1919 році він передав уряду УНР ряд цікавих матеріалів з сімейного архіву, які значно доповнили історичні дані про його предка — гетьмана Апостола та про ті історичні часи.

Тим часом, зі сходу на Україну наступали більшовики, Крим і Севастополь окупували війська Антанти, а згодом білогвардійські загони А. Денікіна. Директорія відступила на територію Західної України, яка знаходилася під владою Польщі. Наказом Директорії УНР 17 квітня 1920 року Симон Петлюра призначив контр-адмірала Михайла Остроградського «Головним начальником Чорноморського флоту та Заступником Військового Міністра по справах Військового та Торговельного Мореплавання.». Цим же наказом Остроградському доручалося утворити воєнно-дипломатичні місії в Румунії, Болгарії і Туреччині, надавалось право міжнародних відносин та створювати мобілізаційні комісії для торгового флоту. Під тиском армійських кругів ще 24 вересня 1919 року Морське міністерство було перетворене в Головне управління Воєнно-морського флоту Військового міністерства а більшість його службовців зарахована до дивізії морської піхоти. 20 березня 1920 року це управління було згорнуте в Головну воєнно-морську управу. У той же час перестав існувати і Генеральний Морський штаб. Успіх боротьби став залежати від військово-технічного забезпечення війська УНР. Як писав Костянтину Мацієвичу в Бухарест Симон Петлюра, запас рушничних набоїв у жовтні складав 600000 набоїв, лише на один день бою.

Тому Директорія намагається порозумітися з Антантою і добитися її військово-технічної допомоги в боротьбі з більшовицькими силами в Україні. З цією метою Остроградський направляється в Ставку Антанти в Ясси. Влітку 1920 року виникла ситуація, коли і Антанта, у першу чергу Англія, і білий рух в Росії вимушені були змінити своє ставлення до України і виникла можливість порозуміння між ними. У листопаді 1920 року Російський політичний комітет у Польщі на чолі з лідером Савинковим підписав договір з УНР, яким визнавав самостійність України. Відповідно до умов договору, Окрема російська Армія генерала Перемикіна підпорядковувалися командуванню армії УНР. Однак, генерал Врангель, на словах визнаючи право України на незалежність, виставив умови, що допомагатиме тим, хто визнає його Верховним Головнокомандувачем та коли в УНР признають двомовність.

У барона Врангеля був у підпорядкуванні Чорноморський флот в Криму, отже і торгові шляхи, від яких Україна була відрізана фронтами. Тому переговори з бароном про взаємодопомогу в боротьбі з спільним ворогом та подальшу долю флоту Костянтин Мацієвич і Микола Остроградський планували провести в жовтні місяці в Севастополі, але Симон Петлюра виступив проти як їх умов, так і місця проведення. Остроградський мав намір для цього приїхати з Бухареста до Севастополя. Проте, як свідчить знайдений лист Симона Петлюри до голови місії України в Румунії Костя Мацієвича від 27 жовтня 1920 року, головний отаман військ УНР заборонив Михайлу Остроградському їхати в Крим: „...ясла до корів не ходять. Поїздка до Криму... може пошкодити справі”. Стосовно „рівноправності мов”, то Симон Петлюра рішуче заявив, що це „скрита тенденція вдарити по одному з головних моторів нашої державності і будівничої нашої праці з тим, щоб розкласти нас в самій основі нашого будівничого плану”. Тому центр переговорів залишився в Бухаресті.

У листопаді 1920 року Червона Армія витіснила українсько-польські війська з України. Процес українського державотворення було зупинено остаточно. Контр-адмірал Михайло Остроградський вимушений був залишитися в еміграції в Румунії, а саме в Бухаресті. Перша світова війна, постійне перебування на вістрі драматичних подій 1917 – 1920 років підточили його здоров'я. Помер видатний український моряк і флотоводець у Бухаресті 30 жовтня 1923 року, де ї був похований. (Христина Манта)

Джерела:
- ОСТРОГРАДСЬКИЙ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
- Вікіпедія.

 
Bookmark and Share
WMA
64kbps : 1 2 3
128kbps : 1 2 3
MP3
64kbps : 1 2 3
128kbps : 1 2 3
AAC+
48kbps : 1 2 3
64kbps : 1 2 3
ЕФІР
Слухайте нас у прямому ефірі на 3-му каналі. У таблиці вказані години виходу в ефір передач ВСРР українською мовою.
Час UTC 17.00 - 17.30
15.00 - 15.30 19.00 - 19.30


Старий логотип ВСРР