ВСЕСВІТНЯ СЛУЖБА РАДІО РУМУНІЯ
2024-03-28



















Архів:
Народні пісні українців Банату (Румунія)
(2011-03-30)
Останнє оновлення: 2011-04-05 12:39 EET
У результаті плідної праці в Ужгородському видавництві “Патент” побачила світ солідна книга під назвою "Народні пісні українців Банату (Румунія)", доктора мистецтвознавства, кандидата філологічних наук, фольклориста Івана Хланти, який кілька років тому відвідав Банат з метою дослідження народнопоетичної спадщини українців Румунії. Відкриває збірник вступна стаття упорядника Івана Хланти, в якій докладно описано про хвилю еміграції закарпатців у сусідню країну.

В інтерв’ю нашій радіостанції відомий закарпатський фольклорист розповів: “На запрошення Союзу Українців Румунії мені довелося побувати на території Банату у червні, напочатку липня 1999 року. Це була перша експедиція, а друга відбулася у жовтні цього ж року. За цей час мені вдалося записати велику кількість пісень, понад тисячу. Із них, звичайно, і підібрав десь понад 900 найкращих пісень з художнього боку, з погляду змісту, мелодії і готував їх до друку. Звичайно, коштів не було, щоб своєчасно опублікувати збірник пісень. Він зявився на світ 2010 року, тобто рік тому. Книжка вийшла надзвичайно цікаво і оригінально, на мій погляд. У ній представлені майже всі пісенні жандри, які довелося записати і які побутують на території Румунії серед українців, які компактно проживають у таких селах як Копачеле, Зоріле, Падерень, Кричево і Корнуцел. У цих селах, що я записував пісні, живуть переселенці із сучасної Закарпатської області, які поселилиля на цій території Румунії починаючи з 1908 по 1918 рік. Це ще за часів Австро-угорської імперії. Вони поселелися найбільше із нашого Марамороського комітату, тобто із сучасних сіл Міжгірського, Хустського, Тячівскього, Рахівського і частини Іршавського районів. Вони компактно проживають, як я вам сказав, у тих 5-ти селах і наспівали мені досить багато пісень. Я надзвичайно глибоко вдячний композитору, музикознавцеві Івану Ліберу, який сприяв мені у цій поїздці і, на моє прохання, він уже у той час, коли я записував пісні намагався розшифрувати мелодії цих пісень, які він потім пізніше продовжував. Йому по-суті і належить розшифрування мелодії до цих пісень, які опубліковані у збірнику, що називається "Народні пісні українців Банату (Румунія)".

Відвідавши Банат, Іван Хланта записав від українців Румунії близько тисячі різних пісень. Деякі їх варіанти побутують на Закарпатті, а деякі нові, раніше не публікувалися. Опрацювавши зібраний матеріал, у книзі вчений-фольклорист поділив його на 20 розділів. “По суті це перший збірник наших українців, які живуть закордоном.Збірник, який зявився не тільки на території Закарпаття, але взагалі, у всій Україні. Переважна більшість пісень подано в цьому збірнику з нотами.Пісні які не мають нот, вони співаються на вже відомій коломийковій мелодії і які подані у збірнику. Або деякі пісні не вдалося з технічних причин розшифрувати, а деякі пісні я подав із збірника професора Івана Ребошапки, який записував на цій території пісні ще напочатку 60-тих роках ХХ століття, але на жаль вони були опубліковані без мелодій. У цьому збірнику, який вийшов друком тут у нас в Ужгороді, як я вже сказав, представлені майже всі пісенні жанри. Це і колядки, і щедрівки свідського характеру, тобто господареві, господині, дівчині, хлопцеві, колядки релігійного змісту, які виконуються під час різдвяних свят. Тут є і весільні пісні, найбільший розділ збірника це "Пісні про кохання", родинно-побутові пісні, колиск ові, рекрутські та вояцькі пісні, танцювальні, жартівливі пісні, пісні про бідних і багатих, пісні про жіночу долю, антипиятські пісні, та можливо ще окремі деякі розділи. Тобто у цьому збірнику найповніше представлені українські народні пісні, які побутують іще сьогодні серед українського населення на території Румунії. Я надзвичайно глибоко вдячний усім співакам, які з любовю з доброзичливо поставилися на моє прохання і наамгалися якнайповніше пригадати всі ті пісні, які виконували ще їхні батьки, їхні діти, які ще колись тут поселилися. Вони мені наспівали ці пісні. Особливо багато пісень мені вдалося записати у селі Копечеле. Так були такі співачки, думають що вни й сьогодні в силі та в здорові, як Василина Росока, Марія Зюзяк, Сільвія Берлянець, Андрій ворон, Василина Сідей, Василь Дума та багато інших. Що стосується цього збірника, то вони зберегли ще пісні сторічної давності, які мені, можливо, навіть у меншому обсязі чи у скорочених варіантах доводилося записувати на Закарпатті. Але на території Румунії, наші українці ці пісні зберегли досить повно, у непоганих варіантах. І мова досить гарна українська збереглася на цій території. Це звичайно дуже приємно, хотілось би щоб воно продовувалося так і далі, щоб "наше слово, наша пісня не вмирала", як писав Тарас Шевченко, а щоб вона і далі існувала, далі виконували наші прекрасні народні українські мелодії.”

Сподіваємося, що 750-сторінкове видання "Народні пісні українців Банату (Румунія)", що містить не лише численні тексти співанок, але й ноти, розшифровані банатським диригентом, композитором та музикознавцем Іваном Лібером, стане в пригоді всім шанувальникам народної пісенності як з України, так і з Румунії. (Христина Манта)
 
Bookmark and Share
WMA
64kbps : 1 2 3
128kbps : 1 2 3
MP3
64kbps : 1 2 3
128kbps : 1 2 3
AAC+
48kbps : 1 2 3
64kbps : 1 2 3
ЕФІР
Слухайте нас у прямому ефірі на 3-му каналі. У таблиці вказані години виходу в ефір передач ВСРР українською мовою.
Час UTC 17.00 - 17.30
15.00 - 15.30 19.00 - 19.30


Старий логотип ВСРР