ВСЕСВІТНЯ СЛУЖБА РАДІО РУМУНІЯ
2024-03-29



















Архів:
Національний парк «Ущелина Нери – Беушніца»
(2009-07-31)
Останнє оновлення: 2009-11-18 23:17 EET
Річка Нера бере свої початки на заході Південних Карпат, точніше в горах Семенік. При вході річки у гірський масив Аніней відкриваються виняткових за красою краєвиди. Особливу увагу привертає до себе ущелина Нери, мальовниче гірське урочище з досить стрімкими і місцями важкодоступними схилами. У 2004 році навколо цих кам'янистих схилів був створений національний парк загальною площею близько 37 тисяч гектарів.

Штефан Даскелу, директор Національного парку “Ущелина Нери – Беушніца” розповів про виникнення цієї природоохоронної території: «Спочатку, у 1943 році, на цій території був створений заповідник “Ущелина Нери – Беушніца”. Потім, починаючи з 2000 року, були створені природні та національні парки, серед яких і Національний парк “Ущелина Нери – Беушніца”. Ми відчули необхідність захистити як красу пейзажів, так і біорізноманітність цієї природоохоронної території. Я маю на увазі не лише наземні, а й підземні пейзажі. Ущелина Нери є однією з найбільших в Румунії, понад 20 км завдовжки … а коли говорю про підземні пейзажі, я маю на увазі красу тутешніх карстових печер. З точки зору біорозмаїття тут є досить багато середземноморських видів, які не зустрічаються в інших місцях.»

Своєю мальовничістю полонять декілька куточків парку, зокрема Озеро “Око бея” (Ochiul Beiului) або Чортове озеро (Lacul Dracului), водоспади Беушніца та Вейоге, а також стежини з тунелями до місцевості Саска Монатане.

Про біорізноманітність зони розповів біолог парку Діну Чомаге: «На території парку ростуть багато видів рослин, майже третина видів флори Румунії. Є на території парку й ендемічні види рослин, як наприклад півонія крапчаста (Paeonia maculata), а також багато середземноморських видів, які знайшли тут, в ущелині Нери, сприятливі кліматичні умови. Йдеться про ліщину деревовидну (Corylus colurna), скумпію звичайну (Cotinus coggygria) та багато інших рослин. Фауна парку Нера, так само, дуже багата, оскільки тут є річки, поляни та ліси. Тут водяться кілька ендемічних видів риб, як наприклад чоп малий (Aspro streber), який в народі називають фусаром. Ця риба вважається єдиним випадком пристосування риб родини окуневих до життя в швидких гірських річках. Певний час її вважали зниклою на території парку, але в 2006 році у нас були дослідники Музею імені Григорія Антіпи, яким вдалося зловити 5 екземплярів цього виду, які зараз можна побачити в цьому столичному музеї.»

Із плазунів слід відзначити два ядовиті види: носата гадюка (Vipera ammodytes) та звичайна гадюка (Vipera berus). І якщо мова зайшла про ядовитих істот, слід обов’язково згадати про карпатського скорпіона (Euscorpius carpaticus), який є справжнім символом Національного парку “Ущелина Нери – Беушніца”, він будучи навіть зображений на логотипі цього парку. Водночас тут можна зустріти такі види ссавців, як: кабан, ведмідь, рись або дика кішка.

Саме для забезпечення захисту цих надзвичайних видів фауни і флори був створений національний парк. Але, на жаль, місцеві жителі, багато з них будучи власниками земельних ділянок на території парку, не усвідомили з самого початку, що означатиме для них створення цієї природоохоронної території, зокрема заборона окремих форм людської діяльності, які приносять шкоду природі. Фіштя Пау, відповідальний за відносини управляння парку зі місцевими громадами, розповідає, що вирубка дерев, наприклад, не заборонена на всій території парку, а лише на його окремих ділянках: «Правила та регламент парку не забороняють місцевим жителям займатися традиційною щоденною діяльністю, якою вони займаються з найдавніших часів. Існує, однак, заборона на зведення кам’яних споруд на бетонному фундаменті, зокрема готелів або пансіонатів. Натомість ми заохочуємо будівництво таких споруд за межами парку, в навколишніх населених пунктах.»

У минулому гори Аніней були відомі у всій Європі завдяки тутешнім родовищам мідних руд. В останні роки, однак, шахти були закриті, а люди були змушені шукати іншу роботу. Багато місцевих жителів поїхали закордон, але є і такі, котрі знайшли альтернативу на місцевому плані. Такою альтернативою виявився туризм. Біля мікрофону Йоан Поплічан, мер села Саска Монатне: «Парк є досить великим і мені здається, що він був створений скоріше в кабінеті. Треба було взяти до уваги і думку населення з самого початку. Але зрозуміло він приносить нам багато переваг, якби його не було наша ситуація була б гіршою. Шахти не працюють… Що нам робити інше?»

Туризм залишається єдиним шансом цієї зони, але за умови дотримання природоохоронних норм і правил. Управління Національного парку «Ущелина Нери – Беушніца» веде постійний моніторинг напливу туристів та постійно втручається, коли порушується природоохоронний режим. На в’їзді у парк кожен турист повинен сплатити символічну суму в 50 лей (трохи більше одного євро) та отримує буклет із правилами відвідання парку та пакет для сміття. Це може виглядати дивним, але така практика призвела останнім часом до значного зменшення кількості сміття у парку.
(Автор: Флорін Орбан; переклад: Василь Каптару)

 
Bookmark and Share
WMA
64kbps : 1 2 3
128kbps : 1 2 3
MP3
64kbps : 1 2 3
128kbps : 1 2 3
AAC+
48kbps : 1 2 3
64kbps : 1 2 3
ЕФІР
Слухайте нас у прямому ефірі на 3-му каналі. У таблиці вказані години виходу в ефір передач ВСРР українською мовою.
Час UTC 17.00 - 17.30
15.00 - 15.30 19.00 - 19.30


Старий логотип ВСРР