Фортеця перетворилася на справжнє поле бою, де змагалися турки-османи з середньовічними лицарями-хрестоносцями, солдати французької імперії билися з австрійськими єгерами чи солдатами обидвох Світових війн. Великобританія була представлена двома групами, одна з них відродила російську імперську армію Першої світової війни. Єгерів з австрійської армії Франциска І "відродила" група з Чехії, тоді як група з Франції відновила моменти з життя французького солдата в кампанії 1914-1918 років в битві на Марні.

Болгари зобразили середньовічну битву між турками-османами та лицарями-хрестоносцями, а відома бельгійська компанія з проведення вистав воєнно-історичної реконструкції представила життя британської і австрійської армій, а також новозеландської армії ANZA (Australian New Zealand Association) в Першій світовій війні.

Румунія була представлена Асоціацією "6-ий піхотний полк доробанців імені Міхая Хороброго" на чолі з Адріаном-Сільвіаном Йонеску, що передала з подробицями життя солдатів часів російсько-румунсько-турецької війни (1877-1878 рр.), а також Першої та Другої світових війн та під час Наполеонівської кампанії.

Ніколає Пепене, директор фестивалю, розповів про те, що спонукає всіх цих людей збиратися разом: "У цьому фестивалі нас зв’язує любов до історії та бажання спробувати відновити якнайчіткіше ті часи, повернення яких не можна хотіти, тому що фестиваль відновлює сцени битв. Остання бойова сцена Першої світової війни розгорнулася в неділю. Йшов дощ, із землі клубочився туман, це дійсно була ідеальна погода, щоб передати те, чим була Перша світова війна в нашому регіоні. Перш за все, ми хочемо просунути в Ришнові культурний туризм, хочемо просунути Ришнов завдяки надзвичайним подіям, деякі з яких проводяться в Румунії вперше. Це заходи, які запропонують туристам нову альтернативу."

Насправді ті 150 героїв, які відобразили ті сцени, є простими людьми, закоханими в минуле, і називаються "реконструкторами". "Реконструктори" спеціалізуються на відновленні певного історичного періоду, щонайбільше двох періодів, які вони вивчають до найменших подробиць. До реконструкторів належить і Валер Рус, директор брашовського Музею "Будинок родини Мурешану", але й мер міста Ришнов Адріан Вештя, який був одягнений в костюм мера 1780 року. Друзі чи вороги в минулому, для них є важливим теперішнє, як розповів мені Ніколає Пепене: "Ми зібрали своїх союзників та ворогів, врешті-решт, в цих історичних реконструкціях минуле не важливе, головне те, що відбувається зараз. Одні з них відновили декілька історичних подій, інші прибули лише для певної битви. За ці 3 дні кожна група мала свій власний намет, і будь-який турист, що потрапив в сад фортеці Ришнов, зміг побачити уніформи, зброю, поговорити з реконструкторами, зрозуміти, чим є історична реконструкція, яка є, поміж іншим, дуже сильним рухом в Європі, але, на жаль, у нас вона є лише на початку."

Те, що в неділю, у дощ, люди чекали майже 2 години, щоб побачити реконструкцію битви для Ніколає Пепене стало перемогою над тими, хто вважає заходи такого роду лише грою для дорослих людей: "Ми дотримуємося всіх історичних деталей, на YouTube вже завантажена сцена боротьби, яка відбулася в неділю вранці. Ви побачите там, що крім реконструкції битви в траншеях, а потім атаки, виконаний військами Антанти, і кінець відповідає історичній хронології, тому що Перша світова війна завершилася перемогою Антанти, це табір, до якого відносилася й Румунія. Це спроба представити живий урок історії. Це не гра між лицарями й княгинями під супровід середньовічної музики, ми намагаємося дотриматися встановлених історією правил так, як вони відбувалися. Було б дуже шкода, щоб історія залишалася для багатьох молодих людей лише підручником, який треба вивчити напам’ять. Історія – це життя, це підсумки для наших днів. Коли ми наближаємо історію до себе з допомогою цих реконструкцій, ми можемо її краще зрозуміти і полюбити."

Захід завершився покладанням квітів до пам’ятників солдатам, загиблих у Першій світовій війні, в саксонському та румунському цвинтарях Ришнова, а також до пам’ятника Королеви Марії у м. Бран.
(Андрея Демірджан, Людмила Дорош)