Стратегія, перш за все, спрямована на максимізацію розвитку потенціалу країн ЄС та дунайських країн-нечленів і регіонів навколо Дунайського басейну та є важливим кроком у напрямку реалізації інтегрованої річкової політики ЄС. Перший подібний комплексний проект на рівні макро-регіону був створений в регіоні Балтійського моря, він і став натхненням для застосування схожого підходу в Дунайському басейні.

15 січня Міністерство закордонних справ Румунії організувало в Бухаресті семінар на тему „Стратегія ЄС щодо Дунайського регіону”, як перший етап консультації з місцевими і регіональними владами, які були запрошені сприяти покращенню діалогу з органами центральної державної влади для досягнення національного консенсусу щодо потреб розвитку Дунайського регіону. „Стратегія Європейського Союзу щодо Дунайського регіону являє собою платформу регіонального діалогу та інструментом, який, якщо ми зуміємо вміло використати, дасть нам можливість отримати значні довгострокові переваги як на національному, так і на місцевому рівнях,” - сказав державний секретар МЗС Румунії Богдан Мазуру, який підкреслив, що ця тема є одним із пріоритетів румунського зовнішньополітичного відомства в 2010 році.

Національний координатор Стратегії ЄС щодо Дунаю Віорел Арделяну розповів про стратегію та її цілі: “Стратегія ЄС в регіоні Дунаю є новим інструментом, є новим способом співпраці в рамках Євросоюзу. Відомо, що всередині ЄС впроваджується регіональна політика, але після набуття чинності Лісабонської угоди, було створено новий концепт територіальної згуртованості, поряд з економічною та соціальною згуртованістю. Одним із способів імплементації цього концепту є ця стратегія. Уже була прийнята подібна стратегія в Балтійському регіоні, а зараз Європейська Комісія разом з дунайськими державами-членами працює над цією стратегією, що має бути розроблена до кінця поточного року. Стратегія має три основні стовпи, тобто стосується трьох головних галузей: зв'язок, що включає й транспорт, де забезпечення судноплавства та відновлення портової інфраструктури є пріоритетними напрямами, а також ще дві галузі - захист довкілля і якість води. Ця стратегія має забезпечити своєрідне "примирення" між захистом довкілля та забезпеченням судноплавства.”

Румунський дипломат наголосив на перевагах регіонального розвитку відповідної стратегії – забезпечення судноплавства по всій течії Дунаю, використання нових технологій та “зелених систем” (інновація та дослідження задля сталого розвитку) і захист довкілля (система моніторингу екосистем у всьому Дунайському басейні). Національний координатор відзначив можливість створення, в рамках цієї стратегії, партнерств між органами місцевого самоврядування Румунії та інших держав, підкресливши важливу роль мереж співпраці (“networking”) для вирішення різних проблем, специфічних згаданому регіону.

Водночас Віорел Арделяну наголосив на важливості захисту та збереження довкілля у відповідності до європейського законодавства та підкреслив необхідність захисту навколишнього середовища всіма дунайськими країнами: “Стратегія буде додатковим елементом, що сприятиме дотриманню з самого початку європейського законодавства щодо довкілля, перейнятого й румунським законодавством, дотриманню європейських норм в галузі довкілля з самого початку будь-якого проекту. Зрозуміло, що ця стратегія наголошуватиме ще більше на необхідності дотримання законодавства ЄС в сфері захисту навколишнього середовища не лише нами, а й третіми країнами, або країнами-ймовірними кандидатами, як наприклад Сербія, а також країнами які, так само, прагнуть приєднатися до ЄС, як наприклад Республіка Молдова та Україна. Вони повинні будуть дотримуватися європейського законодавства, що має досить високі стандарти захисту довкілля. Мені відомо, що Україна дуже зацікавлена цією стратегією і прагне з самого початку взяти участь у дискусіях довкола розроблення стратегії. Ми, у свою чергу, хочемо, щоб стратегією щодо дунайського регіону було взято до уваги інтереси та пріоритети всіх країн-членів і третіх або дунайських країн. Водночас ми підтримуємо Республіку Молдову та Україну в їх устремліннях отримати спочатку статус потенційного кандидата, а потім кандидата на вступ до Європейського Союзу.”
(Василь Каптару)

Матеріали по темі:

- МЗС Румунії
- INTERACT