|
|
| Білі ночі під звуки акордеону |
| (2011-11-01) |
| Останнє оновлення: 2011-11-08 9:36 EET |
Міх, оточений прямокутною рамкою з кнопками та клавішами, який видає звуки при розтягненні або стисненні. Такою може бути технічне визначення акордеону, який було запатентовано в 19 столітті і по- розвинено різному, в залежності від країни, де його було використано.
Ототожнений в Румунії з музикою леутарів, акордеон повернувся у центр уваги в жовтні цього року завдяки Міжнародному фестивалю акордеонної музики «Білі ночі під звуки акордеону», організованого Європейським культурним центром мистецтва та музики «Емі Дрегой», Французьким культурним інститутом, Національним центром мистецтв «Молодь Румунії» та організацією «ПромАрт».
Емі Дрегоя вважають найкращим джаз-акордеонистом моменту, а у Франції він був удостоєний звання «Акордеоніст 2005 року». Емі Дрегой народився у відомій сім’ї музикантів-леутарів, але свою популярність здобув у Парижі. Йому аплодували на великих сценах Франції, Канади, США, Німеччини, Росії та Бельгії. У 15 років він мав власний оркестр і мріяв зустрітися з відомим Марселєм Азолою, який отримав нагороду уряду Франції «Кавалера ордена мистецтв і літератури» у червні 2007 року. Він зустрівся з ним, вони стали друзями і так Емі Дрегою привіз його виступити перед румунською публікою.
Емі Дрегой співає з тією ж радістю для своєї публіки незалежно від того, чи він знаходиться у відомій концертній залі, а чи на сімейному святі. Таким чином, він з дуже великою скромністю визначає свою славу: «Я проста людина, залучаюся у всі проекти, які хочу зробити, я вірний публіці. Я народився під акорди акордеону, мій батько грає на цьому інструменті, він мій ментор. У 3 роки я отримав в подарунок акордеон і відтоді я почав на ньому грати. А потім ця гра стала серйозною справою і я залишився вірним цьому інструменту.»
І якщо ви думали, що акордеон належить давнім часам, що його романтична тональність не відповідає вимогам сьогоднішньої публіки і його треба забути, Емі Дрегой заперечить вам:
«Ми не допустимо цього! Був час, коли його залишили осторонь, але завдяки мені та іншим артистам ми знову привернули увагу до акордеону, тому що це дуже приємний, комплексний і традиційний інструмент для багатьох країн. Зараз його цінність інша, на акордеоні виконують класичну музику, джаз, хаус, хіп-хоп. Моя програма дуже різноманітна, я виконую більше музичних жанрів, але в останній час я виконую більше джаз у поєднанні з музикою, яка має румунський відбиток. Я виконую й музику з впливом французького джазу. Я створив свій власний стиль через злиття багатьох музичних жанрів, виконаних в той же момент.»
Впродовж 3 днів любителі акордеону послухали ритми музики, виконаної артистами різних країн. З
подробицями Емі Дрегой: «На шостому Фестивалі «Ночі акордеону» поруч зі мною були відомі артисти з Росії, Франції, Італії та Аргентини. Ритмами танго нас порадував Уільям Сабатьєре, який був запрошений на фестиваль і минулого року, він завжди приїздить для публіки, яка бажає його присутності. З Росії прибула Марія Селезнева, яка зробила поєднання між музикою, джазом та хореографією, вальс із Франції був виконаний лауреатом на звання найкращого акордеоніста Франції цього року. А ще були два гості з Москви в рамках програми Париж-Москва. Виконавці, присутні на фестивалі, вірили в те, що це дуже добре організований фестиваль, з особливою атмосферою, де після кожного виступу вони мають шанс зустрітися з артистами у фойє концертного залу. Ми мали і виставку акордеонів, починаючи з першого, збереженого з 1927 року, і до примірника наших днів.»
Емі Дрегой заснував і Культурний центр з однойменною назвою через своє бажання надихнути й інших пристрастю до своєї музики. В рамках цього центру діють дві музичні школи, одна в м. Плоєшть, а інша – в Бухаресті, які мають викладачів акордеону, фортепіано і адресуються любителям музики від 7 до 40 років. (Ана-Марія Кононович, Людмила Дорош)
|
|
| |
WMA |
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
MP3 |
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
|
|
128kbps : |
1
2
3
|
| |
AAC+ |
|
|
48kbps : |
1
2
3
|
|
|
64kbps : |
1
2
3
|
 Старий логотип ВСРР |
2025-04-09
Print
Слухати